Decision № 92707708, 09.11.2020, Ternopil District Administrative Court

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2874/20

09 листопада 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов`язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення позивачу 10243,75 грн збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна, згідно квитанції № НП3250531 від 15.09.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При укладенні договору позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 10243,75 грн.

Позивач придбав житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" сплатив такий збір безпідставно. У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача зі заявою про повернення безпідставно сплаченого збору у сумі 10243,75 грн, проте отримав відмову. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та звернувся до суду.

Ухвалою суду від 07.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у якій встановлено строк подання учасникам справи відзиву на позовну заяву та пояснення щодо позову, в тому числі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

19.10.2020, у встановлений судом строк, відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Також зазначено, що позивач добровільно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна, а тому Пенсійний фонд не вчиняв дій та не приймав рішень щодо зобов`язання позивача сплачувати зазначений збір.

21.10.2020, у встановлений судом строк, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подала до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без її участі. Також просить долучити до матеріалів справи довідку про зарахування сплачених позивачем коштів до державного бюджету № 170 від 19.10.2020. При вирішенні даної справи покладається на рішення суду.

Частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС) визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як підтверджується матеріалами справи, 15.09.2020 між позивачем (покупець) та Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Національний резерв» (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 1160. Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 1024375,0 грн (арк. справи 8-9).

Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 10243,75 грн, відповідно до квитанції №НП3250531 від 15.09.2020 (арк. справи 11).

Зазначені кошти зараховані на відповідний рахунок та надійшли до державного бюджету, що підтверджується довідкою УДКСУ у місті Тернополі № 170 від 19.10.2020.

Надалі, позивач звернувся до відповідача зі заявою, в якій просив повернути йому безпідставно сплачений збір у сумі 10243,75 грн.

За результатами розгляду такої заяви відповідач листом №1900-0503-8/14484 від 18.09.2020 повідомив позивача щодо порядку сплати та повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Зазначені кошти не повернув (арк. справи 13-15).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку № 1740 визначає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що зі загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до частини першої статті 211 КАС суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд вжив заходи для з`ясування всіх обставин у справі, зокрема, запропоновано позивачу надати суду всі належні та допустимі докази на підтвердження факту придбання нерухомого майна вперше, а також зобов`язано відповідача, на якого як суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, подати докази на обґрунтування свого відзиву на позовну заяву.

Оскільки відповідач будь-яких доказів не надав, то відповідно до частини п`ятої статті 77 КАС суд вирішує справу на підставі наявних доказів, поданих позивачем та зібраних судом.

Як підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 23.09.2020, в ньому є лише відомості про реєстрацію права власності за позивачем нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 та квартири за адресою: АДРЕСА_1 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1160 (арк. справи 16-17).

Водночас, згідно довідки від 22.09.2020 №2182 виданою ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», позивач є власником 1/6 частини квартири за адресою АДРЕСА_3 , яка належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Довідкою від 29.09.2020 №333 підтверджується, що позивач не включений у списки для приватизації житла, житлові чеки використано на суму 3,38 грн по рахунку № НОМЕР_1 , залишок становить 0,82 грн.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які би спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше за адресою: АДРЕСА_1 та свідчили про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідач не надав, суд не здобув.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач дійсно вперше придбав житло за вказаним договором купівлі - продажу нерухомого майна та при укладенні договору купівлі-продажу безпідставно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, з змінами і доповненнями (далі - Порядок №787).

Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів у готівковій формі фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283 суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до відповідача зі заявою, в якій просив повернути йому безпідставно сплачений збір у сумі 10243,75 грн. Таку заяву відповідач залишив без задоволення, кошти не повернув.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивач сплатив безпідставно, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в сумі 10243,75 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

При цьому протиправною є відмова відповідача щодо повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 10243,75 грн, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

Водночас, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов`язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Водночас, відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, відповідно до статті 245 КАС, підлягають задоволенню шляхом:

- зобов`язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10234,75 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач за подання даної позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн згідно квитанції №123С3319С4 від 30.09.2020 (арк. справи 6).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10234 (десять тисяч двісті тридцять чотири) гривні 75 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір на суму 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ: 14035769);

третя особа: - Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Листопадова, 3, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ: 37977726) .

Головуючий суддя Мірінович У.А.