
Справа № 162/802/20
Провадження № 3/162/312/2020
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2020 року смт. Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Савич А.С.,
з участю секретаря судового засідання Гичук О.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,
захисника – Клубука О.П.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
20 серпня 2020 року, біля 03 год 20 хв на вул. Конякіна в м. Луцьк Волинської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN Transporter», н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку з застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alkotest 6820». Результат позитивний 0.49 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання, яке призначено на 11 год 00 хв 04.11.2020, не прибув, жодних клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Свідок ОСОБА_3 – інспектор роти № 4 БУПП у місті Луцьку ДПП, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, в судові засідання, призначені на: 14.00 год 05.10.2020; 15.00 год 22.10.2020; 11.00 год 04.11.2020, не прибула. Про причини своєї неявки в судове засідання, призначене на 11.00 год 04.11.2020, свідок ОСОБА_3 суд не повідомила.
У зв`язку з неявкою та хворобою ОСОБА_1 , неявкою свідка ОСОБА_3 захисник Клубук О.П. заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, вже був допитаний судом щодо обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи особисто не подавав, забезпечений в ході всього судового розгляду професійним захисником – адвокатом, який бере участь в усіх судових засіданнях, суд не вбачає порушень вимог ст. 268 КУпАП та вважає за необхідне розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Що стосується трьохразової неявки свідка ОСОБА_3 в судові засідання, суд з урахуванням завдань, передбачених ст. 1 КУпАП, також вважає за необхідне розглядати справу без її участі на підставі наявних, зібраних та досліджених в ході судового розгляду доказів.
ОСОБА_1 у судовому засіданні 05.10.2020 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнав. Пояснив, що 20.08.2020, забравши автомобілем від ТЦ «Слон» в м.Луцьку свою дівчину ОСОБА_4 та її подругу, виїхав на вул. Гордіюк в м.Луцьку, де його зупинили працівники поліції, оскільки в автомобілі не світився задній габарит. Працівники поліції сказали їхати за ними, оскільки виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Він поїхав за кільце 40 мікрорайону м.Луцька, піcля цього повернув у якусь вуличку, де був проведений огляд за участі свідків для визначення стану сп`яніння за допомогою приладу «Drager», який принесли з другого патрульного автомобіля. Стверджує, що в стані алкогольного сп`яніння він не перебував.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні 05.10.2020 пояснила, що вона разом з ОСОБА_1 , з яким зустрічається, та зі своєю подругою, з якою приїхала в той день з-за кордону, 20.08.2020 в нічну пору доби разом виїхали від ТЦ «Слон» в м. Луцьк. За ними почали їхати працівники поліції і зупинили їх. Після цього попросили проїхати за працівниками поліції, оскільки потрібні були поняті і не було приладу «Drager», що вони й зробили. Поїхали в якісь двори будинків, не може точно сказати куди, бо була ніч і вона була втомлена з дороги. Повністю розмову поліцейських, свідків і ОСОБА_1 не чула, оскільки перебувала в автомобілі. Запевнила, що ОСОБА_1 у той день не був у стані алкогольного сп`яніння.
Суд враховує, що ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_5 мають дружні (романтичні) стосунки, зустрічаються як хлопець та дівчина, що вони обоє підтвердили в судовому засіданні, тому їх пояснення про те, що огляд водія ОСОБА_1 для визначення стану сп`яніння проведено не за місцем зупинки транспортного засобу, що ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля у стані алкогольного сп`яніння, суд не бере до уваги.
Пояснення свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні можуть бути намаганням посприяти ОСОБА_1 в уникненні відповідальності за вчинене правопорушення, а пояснення ОСОБА_1 , в тому числі, про непричетність до адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, також можуть бути способом уникнення від відповідальності за скоєне.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 жодних скарг на дії працівників поліції щодо процедури (місця) проведення огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння не заявляв та не подавав. У протоколі про адміністративне правопорушення власноручно зазначив, що з протоколом згідний.
Захисник Клубук О.П. в судових засіданнях пояснював, що огляд для визначення стану сп`яніння працівниками поліції проведений всупереч вимогам законодавства. Зокрема, місце зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 не відповідає місцю проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Свідки, які були присутні при огляді, не бачили, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, працівники поліції не надали ОСОБА_1 документи про дозволеність до застосування МОЗ та Держспоживстандартом приладу «Drager Alkotest 6820». Захисник вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, тому провадження у справі щодо ОСОБА_1 має бути закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 156475 від 20.08.2020, у якому ОСОБА_1 зазначив, що «керував автомобілем Т4 НОМЕР_1 в м. Луцьк по вул. Конякіна, де перед тим як керувати випив алкоголь. Згідний» (а.с.1);
- довідкою т.в.о. ст. інспектора відділу адміністративної практики УПП у Волинській області ДПП від 20.08.2020, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Водій ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 , не являється позбавленим права керування транспортними засобами (а.с.2);
- роздруківкою з приладу «Drager», відповідно до якої результат тесту щодо ОСОБА_1 становить 0.49 ‰ (а.с.3);
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів (а.с.4);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 20.08.2020 про те, що вони були присутні при проведенні огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6820» на місці зупинки транспортного засобу відносно водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN Transporter», номерний знак НОМЕР_1 . Результат огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу становив 0.49 проміле (а.с.5,6);
- відеозаписом з бодікамери поліцейського про обставини огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» в присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу. З цього відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 визнає, що перед тим як сісти за кермо автомобіля вживав на дні народження алкогольні напої, а саме два «шоти». Не заперечував вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, однак просив працівників поліції: «написати щось друге, бо заберуть права» (а.с. 7).
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується заяви захисника про те, що працівники поліції не надали документи ОСОБА_1 про дозволеність до застосування МОЗ та Держспоживстандартом приладу «Drager Alkotest 6820», суд звертає увагу, що відповідно до п.5 Р.ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 не просив надати йому жодні документи щодо приладу «Drager», за допомогою якого проводили огляд для визначення стану сп`яніння.
Доводи захисника про те, що свідки, які були присутні при огляді не бачили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не заслуговують на увагу, оскільки факт керування автомобілем в ході судового розгляду саме ОСОБА_1 ніким не заперечувався. В досліджених матеріалах справи, в своїх поясненнях в ході судового розгляду як сам ОСОБА_1 , так і свідок ОСОБА_5 , підтверджували, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Інші доводи захисника, висловлені в ході судового розгляду справи, також, на думку судді, не можуть бути законними підставами для закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП – у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності (як водій), передбачає виключно накладення штрафу у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини.
Так, керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Така особа є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності та дані про особу правопорушника, суд доходить висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від скоєння нових аналогічних адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 420 грн 40 коп.
Керуючись статтями 283, 284 КУпАП, суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у вказаний строк, відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений в цій постанові.
Стягнути з ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору (на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код отримувача 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, платник – Свищ О.І.).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич
The court decision No. 92622929, Liubeshiv District Court of Volyn Oblast was adopted on 04.11.2020. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 162/802/20. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: