Court ruling № 92617621, 03.11.2020, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.11.2020справа № 910/18299/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали скарги публічного акціонерного товариства «Газпром» (публичного акционерного общества «Газпром»; далі - Товариство) (вул. Намьоткіна, 16, МСП-7, м. Москва, Російська Федерація) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. з виконання наказу господарського суду міста Києва від 17.03.2017

у справі № 910/18299/16

за позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код 00032767)

до Товариства

про стягнення 85 965 927 000 грн. штрафу і 85 965 927 000 грн. пені та зобов`язання виконати пункту 4 рішення від 22.01.2016 №18-р,

без виклику представників учасників процесу,

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України (далі - АМК) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про:

- стягнення з Товариства 85 965 927 000 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням АМК від 21.01.2016 №18-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №143-26.13/108-15 (далі - рішення №18-р), та 85 965 927 000 грн. пені, нарахованої за невиконання рішення №18-р;

- зобов`язання Товариства виконати пункт 4 рішення №18-р, а саме: протягом двох місяців з дня отримання рішення №18-р припинити порушення, зазначене в пункті 2 рішення №18-р шляхом забезпечення отримання послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України у національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - Компанія) на обґрунтованих умовах.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017 у справі №910/18299/16, позов задоволено.

17.03.2017 виконання вказаного рішення суду видано накази.

26.10.2020 від Товариства до суду надійшла скарга на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. (далі - виконавець) з виконання наказу господарського суду міста Києва від 17.03.2017 у справі № 910/18299/16, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії виконавця щодо винесення постанови від 09.10.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 53823056;

- скасувати постанову виконавця від 09.10.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 53823056.

Так, у скарзі Товариство вказує на те, що відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів, тобто, до 26.10.2020 включно.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частинами першою, четвертою та сьомою статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Судом встановлено, що у матеріалах скарги, поданої суду, відсутні докази отримання Товариством оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини четвертої статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

З огляду на викладене, з метою вирішення питання щодо необхідності встановлення судом дати отримання постанови виконавця від 09.10.2020 № 53823056, господарський суд міста Києва вважає за необхідне витребувати у Товариства та виконавця докази надіслання та отримання скаржником копії постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 53823056 від 09.10.2020.

За таких обставин, керуючись статтями 74, 113, 116, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Зобов`язати публічне акціонерне товариство «Газпром» (публичное акционерное общество «Газпром») подати суду у строк до 16.11.2020 докази отримання скаржником копії постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 53823056 від 09.10.2020.

2. Зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. подати суду у строк до 16.11.2020 докази надіслання та отримання публічним акціонерним товариством «Газпром» (публичным акционерным обществом «Газпром») копії постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №53823056 від 09.10.2020.

3. Копію даної ухвали надіслати публічному акціонерному товариству «Газпром» (публичному акционерному обществу «Газпром») (вул. Намьоткіна, 16, МСП-7, м. Москва, Російська Федерація; адреса для листування 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 9/2, оф. 80) та головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєву О.В. (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).

Ухвала набрала законної сили 03.11.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Марченко