Court ruling № 92539019, 30.10.2020, Rubizhne City Court of Luhansk Oblast

УХВАЛА

30.10.2020 року Провадження №2-н/425/275/20

Справа №425/2840/20

місто Рубіжне Луганської області

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленко Д.С., розглянувши заяву Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради Луганської області про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних,

в с т а н о в и в :

Комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради Луганської області звернулось до Рубіжанського міського суду Луганської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за послуги централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 в сумі 2100 гривень 51 копійка, з урахуванням інфляційних нарахувань на суму заборгованості в розмірі 1016 гривень 52 копійки та трьох відсотків річних в розмірі 1319 гривень 97 копійок, та судового збору у розмірі 210 гривень 20 копійок.

Положеннями частини 2 статті 160 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом – ЦПК України) передбачено, що із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

І, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України (яка має назву: "Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ") судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Проте, в силу положень частини 3 статті 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Таким чином, положення пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України, у їх поєднанні із положеннями частини 3 статті 19 ЦПК України свідчать про те, що для розгляду у порядку наказного провадження може бути подано заяву, яка містить вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, але якщо щодо такої вимоги відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Оскільки наказне провадження не призначено для розгляду заяв щодо вимог, які передбачені статтею 161 ЦПК України, але щодо яких наявний спір про право.

Вказаний висновок суду кореспондується та узгоджується у зв`язку із цим, з положеннями пункту 3 частини 1 статті 165 ЦПК України за яким, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 163 ЦПК України.

Тобто суддя відмовляє у видачі судового наказу, як у тих випадках, коли заявлено вимогу, що не передбачена переліком, встановленим статтею 161, так і у тих випадках, коли заявлено вимогу, що передбачена переліком, проте щодо такої вимоги є спір про право.

При цьому суд врахував положення частини 2 статті 161 ЦПК України якими передбачено, що особа має право звернутись до суду з вимогами, визначеними частиною 1 цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Але з огляду на положення частини 3 статті 19 ЦПК України (щодо мети існування наказного провадження) суд констатує, що за наявності спору про право вимоги, така вимога, навіть якщо вона передбачена частиною 1 статті 161 ЦПК України, не може бути розглянута судом у порядку наказного провадження, оскільки у такому разі буде спотворена сама суть наказного провадження.

Комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради Луганської області подало заяву з вимогою, що передбачена статтею 161 ЦПК України, зокрема заяву з вимогою про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Але до своєї заяви, підприємство додало копію заяви-зобов`язання ОСОБА_1 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 11 грудня 2018 року, на якій базується основна вимога підприємства щодо стягнення боргу за надані послуги. Проте із змісту цієї заяви вбачається, що ОСОБА_2 при її підписанні не погодилась із сумою боргу, яку заявило до стягнення підприємство, тобто оспорює її.

Отже, із поданих заявником документів суд вбачає наявність спору щодо вимоги, яка заявлена підприємством до стягнення у вигляді вимоги про стягнення боргу за надані послуги. Через що, суд вимушений відмовити у видачі судового наказу, оскільки підприємством заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, за ознакою безспірності.

При цьому, в силу положень частини 3 статті 165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу щодо всіх вимог (тобто, як щодо вимог про стягнення боргу, так і щодо вимог про стягнення індексації та трьох відсотків річних, нарахованих на суму боргу), оскільки заявлені вимоги пов`язані між собою і окремий їх розгляд, без вирішення питання щодо основного боргу, у наказному провадженні неможливий. А питання щодо боргу у наказному провадженні, суд вирішити не може через те, що вимога про стягнення боргу оспорюється ОСОБА_3 , а наказне провадження, як вже вказувалось вище, призначене виключно для розгляду вимог, які входять у перелік, передбачений статтею 161 ЦПК України, але щодо яких відсутній спір.

За таких обставин, у видачі судового наказу слід відмовити повністю. Але заявник, на підставі частини 2 статті 166 ЦПК України має право звернутись до суду із цими ж вимогами у поовному порядку.

Отже, керуючись статтями 2,19,23,34,160-165,258-261,268,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити Комунальному спеціалізованому теплозабезпечуючому підприємству «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради Луганської області у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за послуги централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 в сумі 2100 гривень 51 копійка, інфляційних нарахованих на суму заборгованості в розмірі 1016 гривень 52 копійки, трьох відсотків річних нарахованих на суму заборгованості в розмірі 1319 гривень 97 копійок, та судового збору у розмірі 210 гривень 20 копійок, у повному обсязі.

Роз`яснити заявнику, що відмова у прийнятті заяви про видачу судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.С. Коваленко