Decision № 92526784, 19.10.2020, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2047/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722)

до Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Болгарських ополченців, буд. 99, код ЄДРПОУ 00411938)

про стягнення заборгованості за Договором оренди цілісного майнового комплексу “Болградський виноробний завод” від 12.09.2002 в розмірі 2 092 091,29 грн., з якої 1 950 156,78 грн. – сума основного боргу, 141 934,51 грн. – пеня, розірвання договору та повернення майна

Представники:

Від позивача – Лисюк В.В. (в порядку самопредставництва юридичної особи, Положення про юридичний відділ, затверджене наказом РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях від 02.07.2020 № 657, Посадова інструкція, затверджена 02.07.2020);

Від відповідача – адвокат Марочкін В.О. (ордер серія ОД № 522673).

Суть спору:

14.07.2020 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі – Позивач, РВ ФДМУ) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» (далі – Відповідач) про:

- стягнення до Державного бюджету заборгованості за Договором оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002 в розмірі 2 092 091,29 грн., з якої 1 950 156,78 грн. – сума основного боргу, 141 934,51 грн. – пеня;

- розірвання Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Одеській області, (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях) та Приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод» (68700, Одеська область, м. Болград, вул. Болгарських ополченців, 99, код ЄДРПОУ 00411938), розташованого за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. Болгарських ополченців (колишня назва – вул. А. Христєва), 99;

- повернення державі в особі органу управління майном ЦМК – Фонду державного майна України (згідно Постанови КМУ від 27.12.2019 № 1406-р) Приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод» цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод», розташованого за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. Болгарських ополченців (колишня назва – вул. А. Христєва), 99.

Ухвалою суду від 20.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.09.2020. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статті 165 ГПК України до 28.08.2020.

Протокольною ухвалою від 04.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, задоволено усні клопотання представників сторін та відкладено підготовче засідання на 25.09.2020.

25.09.2020 відповідач явку свого повноважного представника в підготовче засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис представника на розписці суду від 04.09.2020.

25.09.2020 представником ПрАТ «Болградський виноробний завод» подано до суду клопотання від 24.09.2020 (вхід. № 25370/20) про залишення позову без розгляду, із посиланням на пункт 1 частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України, у якому також просив розглянути клопотання у судовому засіданні за його відсутності. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що за твердженням Відповідача, Позивачем не виконано вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України та не усунено відповідні недоліки, а саме, не надіслано на адресу ПрАТ «Болградський виноробний завод» належним чином посвідчених копій додатків до позовної заяви, замість раніше наданих простих фотокопій.

Протокольною ухвалою від 25.09.2020 суд відмовив в задоволенні клопотання представника ПрАТ «Болградський виноробний завод» про залишення позову без розгляду, враховуючи те, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях було надано суду докази повторного відправлення позовної заяви відповідачу з усіма додатками, що підтверджується описом вкладення від 14.09.2020. Отримання цієї кореспонденції Відповідачем 05.10.2020 в подальшому було підтверджено представником ПрАТ «Болградський виноробний завод» у судовому засіданні 19.10.2020.

Протокольною ухвалою від 25.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2020.

19.10.2020 на адресу суду надійшло клопотання ПрАТ «Болградський виноробний завод» від 16.10.2020 (вх. № 27705/20) про повернення суду до стадії підготовчого провадження по справі № 916/2047/20.

Крім того, 19.10.2020 на адресу суду надійшло клопотання ПрАТ «Болградський виноробний завод» від 18.10.2020 (вх. № 27701/20 від 19.10.2020) про зупинення провадження у справі № 916/2047/20 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 916/2920/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Ухвалою суду від 19.10.2020 відмовлено в задоволенні клопотань Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» про повернення до стадії підготовчого провадження від 16.10.2020 (вх. № 27705/19 від 19.10.2020) та від 18.10.2020 (вх. № 27701/20 від 19.10.2020) про зупинення провадження у справі № 916/2047/20.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд задовольнити їх.

Позовні вимоги, із посиланням на частину третю статті 549, статтю 550, частину другу статті 551, статті 611, 622, 624, 762 Цивільного кодексу України, статті 284, 286, 287 Господарського кодексу України, статтю 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002 щодо оплати та поновлення договору страхування орендованого майна.

Позивач зазначає, що внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002 за період з 12.06.2019 по 19.06.2020 виникли заборгованість з орендної плати у розмірі 1 950 156,78 грн., а також обов`язок зі сплати пені у розмірі 141 934,51 грн.

Враховуючи те, що Відповідач не сплачував орендну плату своєчасно та у повному обсязі, Позивач зазначає, що в нього виникло право на розірвання договору оренди (дострокове припинення за рішенням суду) відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та пункту 11.4 Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002. А в наслідок розірвання договору оренди у Відповідача виникає обов`язок повернути орендодавцеві об`єкт оренди.

Окрім того, Позивач вказує на те, що відповідно до умов договору оренди орендар зобов`язався постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь термін оренди майно було застрахованим. Невиконання цієї умови також є підставою для розірвання договору оренди. Разом з тим, строк дії наданого орендарем страхового полісу закінчився 29.01.2020. У зв`язку з цим, РВ ФДМУ надіслало Відповідачу претензію-попередження від 24.02.2020 № 11-06-00806, але документів, що підтверджують страхування орендованого майна на новий строк, орендодавцем не було отримано.

Представник Відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні повністю.

Відповідачем не подано суду відзив на позовну заяву.

Представник Відповідача у судовому засіданні та у клопотанні від 16.10.2020 (вх. № 27705/20) про повернення суду до стадії підготовчого провадження по справі № 916/2047/20, зазначив, що фактична необізнаність ПрАТ «Болградський виноробний завод» із позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 08.07.2020, є реальною перешкодою для реалізації наданих законом процесуальних прав приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод», у тому числі права на відзив (статей 165, 178 ГПК України), вчиненням інших дій, передбачених завданням підготовчого провадження (ч. 1 ст. 177 ГПК України), зокрема, подачі заяв та клопотань, інших дій (ст. 169, п.10 ч.2 ст.182 ГПК України).

Проте вказані Відповідачем обставини не відповідають дійсності.

Разом із позовною заявою РВ ФДМУ на підтвердження відправлення Відповідачу її копії і доданих до неї документів відповідно до пункту 1 частини першої статті 164, частини першої статті 171 Господарського процесуального кодексу України, надано суду опис вкладення у лист з відбитком календарного штемпеля (печатки) відділення поштового зв`язку Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» із зазначенням дати – 10.07.2019. Як випливає зі змісту вказаного опису вкладення, на адресу Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» була надіслана позовна заява РВ ФДМУ від 08.07.2020 № 10-07-02680 на 4 аркушах та додатки до неї: копія Договору оренди ЦМК від 12.09.2002 з додатками на 15 арк.; копія претензії від 13.02.2020 № 11-06-00618 на 2 арк.; копія претензії від 24.02.2020 № 11-06-00806 про страховку на 1 арк.; докази підтвердження відправки претензій відповідачу на 3 арк.; Звіт про стан надходження коштів до бюджету з 12.06.2019 по 19.06.2020 на 1 арк.; Розрахунок пені з 12.04.2020 по 19.06.2020 на 1 арк. /а.с. 6/.

А також, додатково до вказаного опису вкладення Позивачем надано поштову накладну від 10.07.2020 № 6504801635695 та фіскальний чек від 10.07.2020. /а.с. 7/

У підготовчому засіданні 04.09.2020 представник Відповідача не заперечував обставини отримання кореспонденції, надісланої за описом вкладення від 10.07.2020. Однак повідомив суду про те, що Відповідачем отримано фотокопії додатків до позовної заяви, які не були засвідчені відповідно до пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, чинного з 01.09.2003.

Протокольною ухвалою від 04.09.2020 судом задоволено усне клопотання представника РВ ФДМУ про відкладення підготовчого засідання для надання можливості відправити Відповідачу належним чином засвідчені копії. Відкладено підготовче засідання на 25.09.2020.

16.09.2020 РВ ФДМУ разом із Клопотанням про приєднання доказів (вхід № 24538/20) подано опис вкладення у лист з відбитком календарного штемпеля (печатки) відділення поштового зв`язку Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» із зазначенням дати – 14.09.2019. Як випливає зі змісту вказаного опису вкладення, на адресу Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» була надіслана позовна заява РВ ФДМУ від 08.07.2020 № 10-07-02680 та додатки до неї: копія Договору оренди ЦМК від 12.09.2002 з додатками; копія претензії від 13.02.2020 № 11-06-00618; копія претензії від 24.02.2020 № 11-06-00806 про страховку; докази підтвердження відправки претензій відповідачу; Звіт про стан надходження коштів до бюджету з 12.06.2019 по 19.06.2020; Розрахунок пені з 12.04.2020 по 19.06.2020; докази сплати судового збору; копія наказу ФДМУ від 11.05.19 № 445; копія наказу ФДМУ від 22.05.19 № 484 та Положення РВ; копія наказу ФДМУ від 30.07.19 № 753; копія наказу ФДМУ від 19.03.20 № 61-р на ОСОБА_1 /а.с. 82/.

Також, додатково до вказаного опису вкладення Позивачем надано поштову накладну від 14.09.2020 № 6504801724825 та фіскальний чек від 14.09.2020. /а.с. 83/.

Отже Позивачем виконано вимоги пункту 1 частини першої статті 164, частини першої статті 171 Господарського процесуального кодексу України щодо надіслання учаснику справи копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення. При цьому чинними нормами Господарського процесуального кодексу України не вимагається надання суду доказів отримання вказаних документів відповідачем.

У підготовче засідання 25.09.2020 Відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис представника на розписці суду від 04.09.2020.

28.09.2020 представником Відповідача подано Клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, виготовлення копії запису фіксування судових засідань технічними засобами (вхід. № 25675/20). На вказаному клопотанні представником відповідача – адвокатом Марочкіним В.О. вчинено напис «З матеріалами справи ознайомлен. Копію запису отримав (підпис) В.О. Марочкін 29.09.20р.». /а.с. 100/.

Тобто, 29.09.2020 представник Відповідача ознайомився з усіма матеріалами справи № 916/2047/20, зокрема, із позовною заявою та додатками до неї. Окрім того у судовому засіданні 19.10.2020 адвокат Марочкін В.О повідоми суду про отримання 05.10.2020 Відповідачем кореспонденції, надісланої за Позивачем описом вкладення від 14.09.2020.

Отже, Відповідач двічі отримав позовну заяву та додатки до неї, додатково ознайомився з нею безпосередньо у матеріалах справи, а тому фактично обізнаний з її змістом, підставами та предметом позову, та не мав перешкод для реалізації процесуальних прав на відзив та вчинення інших дій, зокрема, подачі заяв та клопотань.

Більш того, під час судового засідання 19.10.2020 судом відповідно до частини першої статті 207 Господарського процесуального кодексу України з`ясовувалось у представників сторін, чи мають вони заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом. Однак представником Відповідача – адвокатом Марочкіним В.О. не було заявлено жодних клопотань, зокрема, про поновлення строку для надання відзиву, подання доказів чи письмових пояснень, або ж про оголошення перерви у судовому засіданні для вчинення цих дій.

Відповідно до частини першої статті 42, частини четвертої статті 161 Господарського процесуального кодексу України подавання суду доказів, заяв, клопотань, пояснень, заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині другій статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З огляду на викладене суд не має правових підстав для зобов`язання учасника справи подати будь-яку заяву по суті справи або ж для застосування до учасника справи будь-яких заходів процесуального примусу за неподання ним заяви по суті справи.

Отже, з огляду принцип диспозитивності, закріплений у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд констатує, що Відповідач, маючи можливість вільно розпоряджаються своїми процесуальними правами, не скористався своїми правами на надання відзиву на позовну заяву, подання доказів чи письмових пояснень.

У судовому засіданні усно і у клопотаннях від 16.10.2020 (вх. № 27705/20) про повернення суду до стадії підготовчого провадження по справі № 916/2047/20 та від 18.10.2020 (вх. № 27701/20 від 19.10.2020) про зупинення провадження у справі № 916/2047/20, представник Відповідача виклав свої заперечення проти позову, які зводяться до наступного.

Відповідач зазначає, що розрахунок орендної плати здійснюється Позивачем із місячної суми 234 041,49 грн., яка непогоджена сторонами договору оренди, оскільки за умовами договору місячна сума орендної плати визначена у іншій сумі, а саме у розмірі 211 284,93 грн.

При цьому, коригування чергових платежів орендної плати на відповідний індекс інфляції, на що посилається Позивач, не підтверджено відповідним доказом, джерелом якого повинно офіційне повідомлення Держкомстату України (текст офіційного повідомлення, який посвідчений належним чином та відомості про орган, що здійснював таке оприлюднення у відповідності до своїх повноважень.

ПрАТ «Болградський виноробний завод» вказує на те, що надані Позивачем додатки до позовної заяви Звіт про стан надходження коштів до бюджету за договором оренди від 12.09.2002 року у термін від 12.06.2019 року по 19.06.2020 року в загальній сумі 1 950 156,78 грн., та Розрахунок пені за договором оренди від 12.09.2002 року у термін з 12.06.2019 року по 19.06.2020 року у загальній сумі 141 934,51 грн., підписані невідомою для Відповідача особою.

Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 11.2 Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002, його умови зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати – до виконання зобов`язань.

А відтак, на думку Відповідача, розмір орендної плати не міг бути змінений протягом усього строку дії Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002, навіть незважаючи на його нормативне регулювання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

12.09.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець), правонаступником якого є Позивач, та ЗАТ «Болградський виноробний завод» (Орендар), укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002 (далі – Договір від 12.09.2002). /т. І а.с. 8-15/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 12.09.2002 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс «Болградський виноробний завод» (Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, складеного станом на 30.04.2002, складає 9 532 тис. грн. Об`єкт оренди розташований за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. А. Христєва, 99.

Згідно із пунктами 2.1, 11.1 Договору від 12.09.2002 Орендар вступає у строкове платне користування Підприємством у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі Підприємства. Договір діє з моменту підписання і складається терміном на 5 років.

Пунктом 3.1 Договору від 12.09.2002 передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 4 жовтня 1995 р. № 786, зі змінами внесеними Постановою КМУ № 699 від 18.05.98 р., Постановою КМУ від 19.01.2000р. № 75, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (липень 2002р.) 52 274,51 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чиним законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2002р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень та вересень 2002 року.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3, 5.2 Договору від 12.09.2002 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Одночасно копія платіжного доручення, з відміткою банку, що обслуговує Орендаря, надсилається Орендодавцю. Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.

Пунктом 5.5 Договору від 12.09.2002 встановлено обов`язок Орендаря протягом місця після укладення договору застрахувати орендоване майно Підприємства на суму не меншу за його балансову вартість на користь Орендодавця, в порядку, визначеному чинним законодавством.

12.09.2002 за Актом приймання – передачі державного майна цілісного майнового комплексу державного підприємства «Болградський виноробний завод», Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) передано, а Закритим акціонерним товариством «Болградський виноробний завод» (Орендар) прийнято відповідно до умов Договору від 12.09.2002 майно згідно інвентаризаційного опису до Акту оцінки, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Одеській області від 31.07.2002 № 646 та протоколу про результати інвентаризації станом на 30.04.2002. /а.с. 15/.

10.10.2017 між Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області та Приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод» укладено Договір про внесення змін до Договору від 12.09.2002 зі змінами та доповненнями (обліковий номер договору № 2098409106). /а.с. 16-17/.

Вказаним Договором від 10.10.2017 у зв`язку з перейменуванням вулиці Асена Христєва на вулицю Болгарських ополченців у м. Болград, у Договорі від 12.09.2002 та всіх додатках до договору (зі змінами і доповненнями) слова «вулиця Асена Христєва» замінено відповідно словами «вулиця Болгарських ополченців» у відповідних відмінках.

Також, Договором від 10.10.2017 Розділ 5 Договору від 12.09.2002 доповнено новим пунктом такого змісту: «5.7. З моменту підписання цих Змін Орендар зобов`язується з урахуванням п. 2.3 договору від 12.09.2002р. визначити вартість ЦМК за даними інвентаризації майна станом на 31.08.2017р., та на підставі балансу відобразити результати незалежної оцінки ЦМК згідно Методики оцінки об`єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затвердженої Постановою КМУ від 10.08.1995р. № 629 (із змінами та доповненнями. Вартість, яка буде визначена за результатами незалежної оцінки, є підставою для перерахунку орендної плати за договором від 12.09.2002р. з 13.09.2017 року та обов`язкового внесення Сторонами відповідних змін до договору оренди від 12.09.2002р.».

Окрім того, Договором від 10.10.2017 пункт 11.1 Договору від 12.09.2002 доповнено пунктом такого змісту: «Продовжити термін дії цього договору до 12.09.2022р. включно».

28.02.2018 між Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області та Приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод» укладено Договір про внесення змін до Договору від 12.09.2002 зі змінами та доповненнями (обліковий номер договору № 2098409106). /а.с. 18-22/.

Цим Договором від 28.02.2018 викладено пункт 1.1 Договору від 12.09.2002 у такій редакції: « 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод», юридична адреса: 68700, м. Болград, вул. Болгарських ополченців, 99, Інд. Код 00411938 (надалі Підприємство). Вартість необоротних активів визначена згідно звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» (у складі необоротних активів), що була проведена ТОВ «АДАМІЛ» станом на 31.08.2017 та згідно змін до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу - «Болградський виноробний завод» становить 13 569 457,0 (тринадцять мільйонів п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят сім) гривень. Мета використання об`єкту оренди – ведення виноробної виробничої діяльності, господарської, підприємницької та інших видів діяльності відповідно до статуту товариства та чинного законодавства України, насичення ринку своєю продукцією, товарами і послугами та отримання прибутку».

Також, Договором від 28.02.2018 викладено пункт 3.1 Договору від 12.09.2002 у такій редакції: « 3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786, затверджених постановою КМУ від 14.09.2011 № 961, і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2018) 211 284,93 (двісті одинадцять тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 93 копійки) гривень. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.».

Крім того, відповідно до пунктів 3, 7 Договору від 28.02.2018 сторони визначили, що з моменту підписання цих Змін вважати такими, що втратили чинність додатки, а саме: Розрахунок орендної плати від 28.11.2016; Акт приймання-передачі орендованого майна від 09.11.2012; Зміни до Акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 06.11.2012. До цих Змін додано: Розрахунок орендної плати; Акт прийому-передачі в оренду майна цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 28.02.2018; Зміни до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу - «Болградський виноробний завод» 27.02.2018; Договір від 28.02.2018 про внесення змін до договору зберігання від 09.11.2012.

28.02.2018 за Актом приймання – передачі державного майна цілісного майнового комплексу державного підприємства «Болградський виноробний завод», Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) передано, а Приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод» (Орендар) прийнято в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод», юридична адреса: 68700, м. Болград, вул. Болгарських ополченців, 99, Інд. Код 00411938 (надалі Підприємство). Вартість необоротних активів визначена згідно звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» (у складі необоротних активів), що була проведена ТОВ «АДАМІЛ» станом на 31.08.2017 та згідно змін до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу - «Болградський виноробний завод» становить 13 569 457,0 (тринадцять мільйонів п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят сім) гривень. Мета використання об`єкту оренди – ведення виноробної виробничої діяльності, господарської, підприємницької та інших видів діяльності відповідно до статуту товариства та чинного законодавства України, насичення ринку своєю продукцією, товарами і послугами та отримання прибутку. /а.с.21-22/.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як випливає зі змісту наданого Позивачем Звіту про стан надходження коштів до бюджету у термін від 12.06.19 по 19.06.20 за об`єктом оренди – ЦМК «Болградський виноробний завод» код 2098409106, Орендодавець – Регіональне відділення по Одеській та Миколаївській областях, Орендар ПрАТ «Болградський виноробний завод» (код орендаря – 411938) за період нарахування травень 2019 року - травень 2020 року, наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 1 950 156,78 гривень. Також, з цього Звіту вбачається несвоєчасність внесення Відповідачем орендної плати по тих сумах, що були сплачені. /а.с. 29/.

Згідно із частинами першою, третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження повноти та своєчасності сплати орендної плат до державного бюджету відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 5.2 Договору від 12.09.2002 у період травень 2019 року - травень 2020 року.

Щодо доводу ПрАТ «Болградський виноробний завод» про підписання Звіту про стан надходження коштів до бюджету у термін від 12.06.19 по 19.06.20 невідомою для Відповідача особою слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» від 09.12.2011 № 4107-VI до повноважень Фонду державного майна України у сфері оренди державного майна відноситься, зокрема, здійснення контролю за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.

Звіт про стан надходження коштів до бюджету у термін від 12.06.19 по 19.06.20 підписаний начальником відділу контролю договорів оренди Кузьмич Н.М. та скріплений печаткою РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях. А відтак, цей письмовий доказ є допустимим, оскільки цей документ складений органом, який здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна відповідно до закону.

Суд не приймає довід Відповідача про застосування Позивачем ставки орендної плати у розмірі, який не погоджений сторонами Договору від 12.09.2002, а саме у розмірі 211 284,93 грн., з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, пунктом 3.1 Договору від 12.09.2002 у редакції Договору про внесення змін від 28.02.2018, передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами) становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2018) 211 284,93 (двісті одинадцять тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 93 копійки) гривень. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 3.2 Договору від 12.09.2002 передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місць на індекс інфляції за наступний місяць.

Отже, за умовами Договору від 12.09.2002 сума у розмірі 211 284,93 грн. є погодженою сторонами ставкою орендної плати лише за базовий місяць розрахунку (січень 2018 року), на яку слід додатково нараховувати ПДВ, та яка підлягає щомісячному корегуванню на індекс інфляції. Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження порушення Позивачем вказаного порядку розрахунку розміру орендної плати у Звіті про стан надходження коштів до бюджету у термін від 12.06.19 по 19.06.20. Суд погоджується з розрахунком суми орендної плати у спірному періоді, виконаним Позивачем.

Щодо доводу ПрАТ «Болградський виноробний завод» про те, що коригування чергових платежів орендної плати на відповідний індекс інфляції, на що посилається Позивач, не підтверджено відповідним доказом, джерелом якого повинно офіційне повідомлення Держкомстату України, слід зазначити наступне.

Частиною третьою статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII, з подальшими змінами та доповненнями, індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно із частинами першою, другою, третьою статті 18 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII, у редакції Закону України від 13.01.2011 № 2938-VI, статистична інформація - документована інформація, що дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя суспільства. Офіційна державна статистична інформація підлягає систематичному оприлюдненню. Держава гарантує суб`єктам інформаційних відносин відкритий доступ до офіційної державної статистичної інформації, за винятком інформації, доступ до якої обмежений згідно із законом.

Отже, з огляду на систематичне офіційне оприлюднення статистичної інформації - індексу споживчих цін органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, суд визнає загальновідомими обставини встановлення відповідного індексу інфляції, які не потребують доказування відповідно до норм частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відхиляє довід Відповідача про неможливість зміни розміру орендної плати відповідно до пункту 11.2 Договору від 12.09.2002 протягом усього строку його дії, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 11.2 Договору від 12.09.2002 умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати – до виконання зобов`язань.

При цьому, пунктом 11.3 Договору від 12.09.2002 передбачено, що зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні.

Як вже зазначалося, розмір орендної плати встановлений в пункті 3.1 Договору від 12.09.2002 у редакції Договору про внесення змін від 28.02.2018. Тобто розмір орендної плати встановлений за взаємною згодою сторін, як це й передбачено пунктом 11.3 Договору від 12.09.2002. А відтак, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами статті 204 Цивільного кодексу України, у суду відсутні підстави для незастосування положень Договору від 28.02.2018 про внесення змін до Договору від 12.09.2002 зі змінами та доповненнями (обліковий номер договору № 2098409106).

Відповідачем не надані та у матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 950 156,78 гривень.

Також Відповідачем не надано та у матеріалах справи відсутні докази виконання обов`язку зі страхування орендованого майна на суму не меншу за його балансову вартість на користь Орендодавця, встановленого пунктом 5.5 Договору від 12.09.2002.

Відповідно до частини першої статті 610, частини першої статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 3.5 Договору від 12.09.2002 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 12.09.2002 за періоди з 12.06.2019 по 19.06.2020 складає суму 141 934,51 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного позивачем, підписаного начальником відділу контролю договорів оренди Кузьмич Н.М. та скріпленого печаткою РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях. /а.с. 30/

Згідно із частинами першою, другою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною другою статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX встановлено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Пунктом 11.4 Договором від 12.09.2002 передбачено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

З огляду на встановлені обставини невиконання ПрАТ «Болградський виноробний завод» обов`язків з повної і своєчасної сплати орендної плати до державного бюджету та зі страхування орендованого майна відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 5.2, 5.5 Договору від 12.09.2002 у періоді травень 2019 року - травень 2020 року, а також враховуючи значний розмір заборгованості, тобто позбавлення орендодавця значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України внаслідок його істотного порушення Відповідачем.

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до пункту 5.6 Договору від 12.09.2002 Орендар зобов`язався у разі припинення або розірвання договору повернути Орендодавцеві (або юридичній особі, вказаній Орендодавцем) орендоване майно Підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна Підприємства з вини Орендаря.

Отже в наслідок розірвання Договору від 12.09.2002 за рішенням суду у ПрАТ «Болградський виноробний завод» виникає обов`язок з повернення орендованого майна.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною першою статті 610, частиною першою статті 611, статтею 629, частинами першою, другою статті 651, частиною першою статті 759, частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193, частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, частиною другою статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, пунктом 4 частини першої статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» від 09.12.2011 № 4107-VI, статями 1, 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII, частинами першою, другою, третьою статті 18 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII, частинами першою, третьою статті 13, статтями 14, 73, 74, 75, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 161, 221, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Болгарських ополченців, буд. 99, код ЄДРПОУ 00411938) на користь Державного бюджету України (населений пункт – Одеська обл., м. Болград, Отримувач – УК у Болградському районі, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37801706, банк отримувача ГУ ДКСУ – Казначейство України, Номер рахунку – UA608999980313070092000015155, ККДБ – 22080100, призначення – стягнення заборгованості) 1 950 156,78 грн. (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят тисяч сто п`ятдесят шість 78 коп.) – суму основного боргу, 141 934,51 грн. (сто сорок одна тисяча дев`ятсот тридцять чотири гривні 51 коп.) – пені.

3. Розірвати Договір оренди цілісного майнового комплексу “Болградський виноробний завод” від 12.09.2002 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях) та приватним акціонерним товариством “Болградський виноробний завод” (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Болгарських ополченців, буд. 99, код ЄДРПОУ 00411938), розташованого за адресою: Одеська обл., м. Болград, вул. Болградських ополченців (колишня назва – вул. А. Христєва), 99.

4. Приватному акціонерному товариству “Болградський виноробний завод” (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Болгарських ополченців, буд. 99, код ЄДРПОУ 00411938) повернути державі в особі органу управління майном ЦМК – Фонду державного майна України (згідно постанови КМУ від 27.12.2019 № 1406-р) цілісний майновий комплекс “Болградський виноробний завод”, розташований за адресою: Одеська обл., м. Болград, вул. Болградський ополченців (колишня назва – вул. А. Христєва), 99.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Болградський виноробний завод” (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Болгарських ополченців, буд. 99, код ЄДРПОУ 00411938) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722, Банк: ДКСУ м. Київ, р/р UA378201720343110001000163735, МФО 820172) витрати на сплату судового збору в розмірі 35 585,37 грн. (тридцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 37 коп.).

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 29 жовтня 2020 р.

Суддя Ю.А. Шаратов