Decision № 92449656, 14.05.2020, Centralno-Miskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 216/2429/19

провадження 2/216/1095/20

РІШЕННЯ

іменем України

14 травня 2020 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.

за участю секретаря судового засідання Марущак І.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 15.05.2018 між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №0562/0119, згідно з умовами якого останній отримав кредит в розмірі 38 000,00 грн, зі сплато відсотків за користування кредитом у розмірі 56% річних, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 14.05.2020 (далі - Кредитний договір). Позичальник у порушення умов кредитного договору свої зобов`язання щодо виконання належним чином взятих на себе зобов`язань не виконав, що потягло за собою виникнення простроченої заборгованості за кредитом та відсотками. Станом на 28.03.2019 заборгованість відповідача перед Банком становить 44 088,93 грн., з яких: 33 250,01 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 7 273,09 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 32,82 грн - 3% річних по простроченому основному боргу, 3 533,01 грн - пеня по простроченому основному боргу та процентах. Відповідач обов`язки щодо погашення заборгованості в добровільному порядку не виконує, внаслідок чого позивач просить стягнути вказану суму заборгованості та судові витрати з відповідача у судовому порядку.

Представник позивача, відповідно до вимог ст. 276-277 ЦПК України, просив розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження, про що зазначив у позові.

Відповідач, про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлявся належним чином, про що свідчить лист-повідомлення суду від 11.02.2020 за вих.№ 3284, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подав суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подав до суду відзиву на позовну заяву.

У зв`язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, в частині, що стосуються питання виконання зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що 15.05.2018 між сторонами у справі був укладений кредитний договір №0562/0119 (а.с. 9-10).

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Банк зобов`язується надати Позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник має право отримати та зобов`язується належним чином використати і повернути в передбачені цим Договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору кредит надається в загальному розмірі 38 000,00 грн на строк 24 місяців з терміном остаточного повернення не пізніше 14.05.2020.

Проте, як було встановлено судом, відповідачем умови кредитного договору не виконано.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи відсутність оплати за кредитом з боку відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 33 250,01 грн.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, відповідно до п. 2.4.1. укладеного кредитного договору, за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) ва розмірі 56% річних. Зазначена процентна ставка є фіксованою.

Враховуючи відсутність оплати по відсотками за користування кредитними коштами з боку відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості по процентам в розмірі 7 273,09 грн.

Крім цього, за приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому, за ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що відповідно до п. 8.3 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов`язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або сплати суми винагороди, Позичальник зобов`язується сплатити Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% суми платежу.

Позивач до позову надав розрахунок пені станом на 28.03.2019, відповідно до якого сума пені складає 3 533,01 грн, який був перевірений судом та суд вважає його правильним та цілком прийнятним, тому вимоги позивача, щодо стягнення пені по простроченому основному боргу та процентах підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, відсотків за користування кредитом та пені просив, у тому числі, стягнути 3% річних, передбачені ст. 625 ЦК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До позову, позивачем надано розрахунок 3% річних станом на 28.03.2019, відповідно до якого сума 3% річних складає 32,82 грн, який був перевірений судом та суд вважає його правильним, тому суд вважає за можливе прийняти до уваги розрахунок належних до стягнення 3% річних саме у такому розмірі та за вказаний період, отже вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 32,82 грн, також підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, з урахуванням задоволення позову у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 258-259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 1048 ЦК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України у від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд -

ухвалив:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість у розмірі 44088, 93 грн. (сорок чотири тисячі вісімдесят вісім гривень дев`яносто три копійки) за кредитним договором №0562/0119 від 15.05.2018, яка складається з наступного: 33250,01 грн (тридцять три тисячі двісті п`ятдесят гривень одна копійка) - прострочена заборгованість за кредитом; 7273,09 грн (сім тисяч двісті сімдесят три гривні дев`ять копійок) - прострочена заборгованість за відсотками; 32,82 грн. (тридцять дві гривні вісімдесят дві копійки) - 3% річних по простроченому основному боргу; 3533,01 грн. (три тисячі п`ятсот тридцять три гривні одна копійка) - пеня по простроченому основному боргу та процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115 ЄДРПОУ 09305480;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя Р.О.Кузнецов