Court ruling № 92372968, 07.10.2020, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Провадження №2/760/7652/20

Справа №760/21193/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. розглянувши матеріали позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів про зобов`язання вчинити певні дії.

Вивчивши матеріали позовної заяви, прихожу до висновку про направлення справи за підсудністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Як роз`яснено в п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

При цьому, необхідно звернути увагу на те, що визначення критерію підсудності зазначеної категорії позовів, а саме: позовів, що виникають з приводу нерухомого майна є значно ширшим, ніж критерій позовів, де предметом спору є нерухоме майно або дії сторін щодо нерухомого майна, а також позови, де нерухоме майно є об`єктом, а не предметом спірних правовідносин, у зв`язку з чим в разі звуження визначеного частиною першою статті 114 ЦПК критерію віднесення позовів до виключної підсудності шляхом обмеження його визначенням лише предмета (об`єкта) позову втрачається сама можливість чіткого застосування зазначеної частини статті 114 ЦПК та виникають умови для порушення встановлених законом правил виключної підсудності за позовами, що виникають з приводу нерухомого майна.

Як вбачається із заявлених позивачем позовних вимог, останній просить суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути загрозу магістральному газопроводу «Курськ-Київ» шляхом невідкладного знесення (демонтажу) побутових споруд, огорожі земельної ділянки та викорчування багаторічних насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032, що знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу «Курськ-Київ».

Таким чином, заявлені позовні вимоги безпосередньо пов`язані із критерієм розмежування виключної підсудності, оскільки стосоуються нерухомого майна.

Враховуючи предмет позову, беручи до уваги те, що спірні правовідносини допускають застосування виключної підсудності, передбаченої ч. 1 ст. 30 ЦПК України, до спірних правовідносин підлягає застосування саме правила виключної підсудності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

В зв`язку з тим, що місцезнаходження нерухомого майна, що є предметом спору територіально не відноситься до Солом`янського району м. Києва, прихожу до висновку про передачу справи за підсудністю до належного суду, а саме Києво-Святошиснькому районному суду Київської області.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Справу №760/21193/20, провадження №2/760/7652/20 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії передати на розгляд до Києво-Святошиснького районного суду Київської області, місцезнаходження якого за адресою: 03170, м. Київ, вул. Мечникова, 1, за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення ухвали.

СУДДЯ: