Court ruling № 92338739, 21.10.2020, Kholodnohirskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Kharkiv City)

21.10.2020

Справа 2024/2-1483/11

Провадження № 2-п/642/34/20

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.

за участю секретаря Варук С.В.

заявника ОСОБА_1

представника заявника – адвоката Колобова Л.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В с т а н о в и в:

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» суму заборгованості за кредитним договором № 6/4/2008/840-К/278 від 14.03.2008 року в розмірі 1 190 869 (один мільйон сто дев`яносто тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 34 коп., а також судові витрати в сумі 1820 грн., по 910 грн. з кожного.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просить поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, скасувати вищевказане рішення суду.

В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що рішення суду вона отримала у приміщенні суду 16.09.2020 року, після чого звернулась з даною заявою. На час ухвалення заочного рішення були відсутні відомості, що вона повідомлена була належним чином, оскільки судові повістки вона не отримувала, у зв`язку з чим була позбавлена можливості прийняти участь у судовому розгляді та скористатись правами, наданими ст.ст. 43, 49 ЦПК України; а саме: надаватити пояснення, заперечення, приймати участь у вивченні доказів, надавати суду документи, щодо обставин справи, які не вивчалися у судовому засіданні, що є важливими і мають значення для встановлення фактів та справедливого розгляду справи.

Стосовно суті позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Як зазначено п. 1 заочного рішення суду від 04.10.2011 року, позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у якому вказав, що 14.03.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 6/4/2008/8440-К/278, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит на придбання нерухомості у сумі 101 600 доларів США зі сплатою 13,79% річних строком до 10.03.2028 року.В той же час, позивачем в порушення ст.ст. 76-80 ЦПК України, не надано доказу отримання ОСОБА_2 кредиту у розмірі визначеному кредитним договором, адже згідно заяви на видачу готівки № 1 від 14.03.2008 року, на яку посилається позивач, ОСОБА_2 було видано 100 000 (сто тисяч) доларів США. При цьому нарахування заборгованості по тілу кредита, пеня та відсотки нараховуються на значну більшу суму, а тому не відповідають дійсному стану речей. В той же час, заяви про збільшення позовних вимог та залучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача матеріали справи не містять. Крім того, зазначено, що чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року поновлено пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та прийнято заяву до розгляду.

Заявник та її представник у судовому засіданні підтримали заяву, просили її задовольнити та скасувати заочне рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2011 року.

Представник ПАТ КБ «Надра», а також ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилися. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені були належним чином. Причини неявки суду не відомі. Заперечення на заяву не надходили.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вислухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши заяву з додатками та матеріали цивільної справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню за наявності наступних підстав:

1) якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки;

2) якщо відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;

3) докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У травні 2011 року представник позивача ПАТ КБ «Надра» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6/4/2008/840-К/278 від 14.03.2008 року.

Ухвалою суду від 08.06.2011 відкрито провадження за вищевказаним позовом.

10 червня 2011 року представник ПАТ КБ «Надра» надав суду уточнену позовну заяву, яку доповнив та просив залучити у якості співвідповідача ОСОБА_1 , зазначивши адресу реєстрації АДРЕСА_1 .

Вказана адреса була зазначена й у заяві від 06.10.2020 ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення (а.с. 23, т. 2).

Всі документи (судові повістки, позовна заява) надсилались судом на вищевказану адресу реєстрації ОСОБА_1 , які вона отримувала особисто, що підтверджується її підписом у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 30, 39 т. 1).

Таким чином, про вищевказаний позов та виклики до судового засідання ОСОБА_1 була ознайомлена, у зв`язку з чим її посилання про неналежне повідомлення судом є безпідставне.

ОСОБА_1 жодного разу не поцікавилася про стан відомого їй судового провадження. Вищевказане свідчить про небажання скористатися наданим правом та своєчасно повідомити про обставини, що можуть вплинути на прийняття рішення судом.

Крім того, у заяві про перегляд заочного рішення відсутні обставини, які підтверджують поважність причин неявки в судові засідання та неповідомлення їх суду, а також причини неподання заперечень. Таким чином, можна зробити висновок, що ОСОБА_1 не бажала приймати участь у судових засіданнях і жодних інших поважних причин неявки суду не надала, як і не надала жодного доказу, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи.

Також судом встановлено, що у жовтні 2011 року відповідач ОСОБА_2 звертався до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення суду від 04.10.2011 року. Однак, ухвалою суду від 10.11.2011 заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення була залишена без задоволення (а.с. 1, т. 2, а.с. 5 т. 2).

Також суд звертає увагу, що в матеріалах справи є заява від 29.07.2013 року про ознайомлення з матеріалами справи представника ОСОБА_1 , діючого за довіреністю – ОСОБА_3 , який 08.08.2013 року ознайомився з матеріалами справи (а.с. 10-12, т. 2).

Таким чином про вищевказане заочне рішення ОСОБА_1 було відомо ще у 2013 році.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 липня 2014 року та додаткового рішення суду від 04 жовтня 2011 року по справі № 2-1483/11 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки відсутні обставини для його скасування, визначені у ЦПК України, а тому заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 260, 287, 288 ЦПК України, -

П о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідно до ч. 2 ст. 288 ЦПК України.

Повний текст ухвали складений 21 жовтня 2020 року.

Суддя В.В. Вікторов