Decision № 9228916, 26.04.2010, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.10 Справа№ 22/59

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-Дальнобой”, м.Бровари

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 3620,89 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від позивача: Струтинській О.В. (довіреність б/н від 16.02.10р.)

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-Дальнобой”,м.Бровари до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів про стягнення 3620,89 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 04.03.2010. призначив розгляд справи на 30.03.2010 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20.04.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача розяснено його права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-Дальнобой” (надалі позивач) поставив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (надалі відповідач) автомобільні товари на загальну суму 5390,00 грн.. Факт поставки товару позивачем та факт отримання товару відповідачем підтверджується видатковою накладною № ЕЛВ08200018 від 04 вересня 2008р

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач за отриманий товар розрахувався частково і на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 3620,89 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, згідно підп.1 ч. 1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є дія та інші правочини. Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і за змістом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Частиною 1 ст.205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, фактично між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу в усній формі.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівліпродажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Враховуючи, що позивач товар відповідачу передав і останній його прийняв, то відповідно позивач зобов'язання за договором купівлі-продажу виконав належним чином, проте відповідач свої обов'язки за договором оплати не виконав.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Враховуючи, що строк оплати не був встановлений, то за приписом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12 січня 2010 року відповідачу була надіслана претензія № 2418 з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22,43,49,75,82,84,85,115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-Дальнобой” (07400 Київська область, м.Бровари, вул..Богунська,26 В, п/р 260092525580001 в АКІБ „УкрСиббанк”, м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33212540) 3620,89 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 326,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя