Court ruling № 92211071, 12.10.2020, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast

Провадження №2/447/231/20 Справа №447/1728/19

У Х В А Л А

12.10.2020 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Бачуна О.І.

з участю секретаря судових засідань Тремби І.Ю.

представників позивача Гусак Л.Ф., Галан , представника відповідача Сороки А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Первинної профспілкової організації ПрАТ "Миколаївцемент" до Приватного акціонерного товариства "Миколаївцемент" про стягнення коштів за невиконання зобов`язань за колективним договором ,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться вищевказана справа.

20.01.2020 представник відповідача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник відповідача клопотання про закриття провадження по справі підтримав, з підстав зазначених в такому, представники позивача проти задоволення клопотання заперечили, вважають, що таке було предметом розгляду в суді.

Заслухавши пояснення учасників, вивчивши та дослідивши клопотання, суд прийшов до наступних висновків:

Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються КЗпП України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Працівники мають право, зокрема, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку (частина друга статті 2 КЗпП України).

Згідно із частинами першою, другою статті 246 КЗпП України та частиною першою статті 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно зі статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом професійної спілки.

Професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі (частина перша статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними, врегульовано Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Установлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об`єднання (стаття 1 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.

Сторонами колективного трудового спору на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець (стаття 3 вказаного Закону).

Колективні трудові спори - це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, у яких ідеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин і порядок вирішення яких визначено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 910/11188/17 та від 26 червня 2019 року у справі № 174/580/16-ц і підстав для відступу від нього не вбачається.

В п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року N 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" роз`яснено, що колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних, - це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. До таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України від 03 березня 1998 року N 137/98-ВР "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". У зв`язку із цим безпосереднє вирішення в судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено, крім випадків, зазначених у статтях 23 і 25 зазначеного Закону, та устаттях 20, 42 ЗаконуУкраїни від 15 вересня 1999 року N 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Оскільки ці вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, незалежно від того, що сторонами у справі є юридичні особи.

Тобто за змістом позовних вимог позивач звернувся до суду за вирішенням спору про порушення роботодавцем умов колективного договору, вирішення в судовому порядку якого передбачено ч.7 ст. 20 Закону України"Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ч.2 ст. 19 Кодексу законів про працю України.

Такі висновки суду відповідають правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у аналогічній справі, що відповідно до ч.4ст. 263 ЦПК Україниповинні враховуватись при розгляді справи.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що сторонами цього спору є первинна профспілкова організація та роботодавець, а спір виник у зв`язку з невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки з питань, віднесених до її повноважень, зокрема щодо зобов`язання ПрАТ «Миколаївцемент» виплачувати премії та інші винагороди працівникам профкому, які передбачені для працівників підприємства відповідними положеннями, цей спір є трудовим та віднесений до юрисдикції цивільного судочинства.

Керуючись ст.255 ЦПК України, суд

Ухвалив:

У задоволенні клопотання ПраТ « Миколаївцемент» про закриття провадження по справі за позовом Первинної профспілкової організації ПрАТ "Миколаївцемент" до Приватного акціонерного товариства "Миколаївцемент" про стягнення коштів за невиконання зобов`язань за колективним договором - відмовити

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бачун О. І.