Court ruling № 92195352, 15.10.2020, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 жовтня 2020 року Справа №160/8226/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву про самовідвід головуючої судді у справі № 160/8226/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайтона Груп» до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рочестер» про визнання протиправними дій та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайтона Груп» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рочестер» (з урахуванням заяви 19.08.2020 про зміну позовних вимог), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Київської міської ради при прийнятті Рішення №60/9139 від 28.07.2020 року «Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру»;

- скасувати рішення Київської міської ради №60/9139 від 28.07.2020 року Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового Яру;

- визнати протиправними дії Київської міської ради при прийнятті Рішення №59/9138 від 28.07.2020 року «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва»;

- скасувати рішення Київської міської ради №59/9138 від 28.07.2020 року «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва».

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2020, зазначена вище справа, була розподілена судді Захарчук-Борисенко Н.В.

Ухвалою суду від 22.07.2020 позовна заява була залишена без руху через невідповідність ст. 161 КАС України.

Ухвалою суду від 19.08.2020 було задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайтона Груп” про продовження строку для усунення недоліків адміністративного позову у справі №160/8226/20 та продовжено позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову.

Ухвалою суду від 20.08.2020 було відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання 15.10.2020 сторони не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

15.10.2020 року суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В. подала заяву про самовідвід.

В обґрунтуванні заяви про самовідвід, зазначено, що відповідач подав заяву (скаргу) Вищій раді правосуддя на дії щодо притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за дії під час розгляду справи №160/8226/20. Крім того, матеріали справи №160/8226/20 свідчать про намагання чинити тиск на дії судді у цій справі через скарги та заяви.

При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді, суд виходить з наступного.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Принципи об`єктивності визначені у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості в результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Статтею 2 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Зважаючи на вказані обставини, аналіз норм чинного законодавства України, Бангалорські принципи поведінки суддів, Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практику Європейського суду з прав людини та з урахуванням приписів статей 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення неупередженості у розгляді справи №160/8226/20 та виключення будь-яких сумнівів щодо дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності за результатами розгляду цієї справи, суд вважає, що подана заява судді Захарчук-Борисенко Н.В. про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 36, 39, 40, 41, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Захарчук-Борисенко Н.В. у справі № 160/8226/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайтона Груп» до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рочестер» про визнання протиправними дій та скасування рішень - задовольнити.

Передати для вирішення питання щодо її подальшого перерозподілу між суддями, в порядку встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку приписів статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко