Decision № 92134562, 12.10.2020, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2265/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 04.08.2020 № UA508040/2020/000146/2 про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою від 20.08.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 08.10.2020 відмовлено Чорноморській митниці Держмитслужби у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позов обґрунтованим тим, що позивачу на умовах, визначених контрактом від 04.04.2017 № СН-UA-04/04/17 поставлено товар: меблева фурнітура металева сталева (з недорогоцінних металів), направляюча меблева, кулькова, застосовується у меблевому виробництві для встановлення та плавного відкривання шухляд, у асортименті – код – 8302420090. 04.08.2020 під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому МК України, позивач заявив самостійно визначену митну вартість товарів у сумі 19859,09 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. ст. 57 та 58 МК України. На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав повний пакет документів, що передбачені ст. 53 МК України та необхідні для митного оформлення вказаного в декларації товару. Проте, 04.08.2020 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості за резервним методом № UA508040/2020/000146/2. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки вонао прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. Як стверджує позивач, митний орган може додатково витребувати у декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Так, на пропозицію відповідача надати необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, позивачем надані відповідні пояснення та документи. Разом з тим, факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Відтак, на митний орган покладається обов`язок вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. ТОВ "КФ "Строй Мастер" наголошує, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої вартості. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу в порядку письмового провадження.

16.09.2020 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України і не підлягають задоволенню з наступних підстав. 04.08.2020 ТОВ "КФ "Строй Мастер" подана митна декларація для митного оформлення товару №UА508040/2020/006854. Здійснено перевірку за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), за допомогою якої за даною митною декларацією виявлено ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов`язкових митних процедур. За результатами оцінки ризику щодо вказаних митних декларацій спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю: перевірка достовірності декларування витрат на транспортування, посилити контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребувати документи, які підтверджують митну вартість товарів та її складові. Так, перевіркою документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Встановлено наявність невідповідностей, а саме: пунктом 5.5. Контракту передбачено умови оплати: 100% оплати до отримання товару на склад покупця в Україні, однак позивачем при декларуванні товару надано неналежний документ щодо його вартості - рахунок-інвойс не є документом, що підтверджує оплату, а лише пропозицією сплатити певну суму за товар, так як факт прийняття готівки було оформлено товарним чеком, касовим або банківським документом; також у рахунку-фактурі від 19.06.2020 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця; серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем або безпосереднім перевізником, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару, згідно правил Інкотермс 2010 на умовах поставки CIF, продавець зобов`язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. У зв`язку з цим, та зважаючи, що надані документи не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту запропоновано надати перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. На що декларантом додатково надіслано: прайс-лист компанії-контрагента від та бізнес-пропозицію. Перевіркою додатково поданих документів встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Декларантом не надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування, платіжні документи. Крім того, відповідач зазначає, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, заявлено не повні відомості про митну вартість товару та складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на страхування) достовірно документально не підтверджені. Так як митна вартість товарів не може бути визнаною митним органом за основним методом визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 58 МК, то, в результаті проведеної з митним брокером консультації, митну вартість товарів № 1 скориговано, визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2020 № UA508040/2020/000146/2 на підставі МД № UА508040/2020/006854, оформлена картка відмови № UA508040/2020/00351 від 04.08.2020, які відповідач вважає правомірними. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

04.04.2017 між ТОВ "КФ "Строй Мастер" та компанією SHENZHEN LEADMAY TRADE CO., LTD (Китай), укладений контракт № СН-UA-04/04/17 (далі - Контракт) на поставку товару "меблева фурнітура у номенклатурі, кількості та цінах, відповідно до супровідних документів" на умовах FOB Chiwan, China, відповідно до правил Інкотермс 2010.

Відповідно до додаткової угоди від 18.12.2019 до контракту від 04.04.2017 № СН-UA-04/04/17, пункт 3.1 контракту викладено у новій редакції, а саме: поставка товару здійснюється на умовах CIF PIVDENNYI/CHERNOMORSK/ODESSA, відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс 2010.

На виконання умов Контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар у відповідності до Специфікації від 19.07.2020 всього поставлено 44775 одиниць товару фурнітура– меблеві кулькові напрямні на загальну вартість 19859,09 дол. США.

04.08.2020 на виконання договору про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 подав для митного оформлення товару до сектору митного поста митну декларацію №UA508040/2020/006854, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 19859,08 дол. США, за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).

Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано: пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна, декларація про походження товару, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується, судові рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску.

За результатами оцінки ризику щодо МД № UА508040/2020/006854 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формами контролю правильності визначення митної вартості товарів.

У зв`язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, 04.08.2020 митний орган направив електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

04.08.2020 на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу прайс-лист та комерційну пропозицію.

04.08.2020 митниця ДФС у Херсонській області прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2020/000146/2.

Підставою для коригування митної вартості зазначено наступне: "… Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що складові митної вартості (фактурна вартість) достовірно документально не підтверджено та декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості. Поставка товарів здійснюється на умовах поставки CIF "PIVDENNYI", відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування). Відповідно до умов|поставки CIF згідно з Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий поліс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, не надано. Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Митна вартість товарів «Меблева кулькова направляюча» становить - 0,77 дол/кг або 0,79 дол/кг, в залежності від позиції та є менше ніж вартість сировини з якої він виготовлений. Лише вартість сталі, що постачалась у Україну з Китаю у вказаний проміжок часу становила від 0.83 дол/кг (митна декларація від 23.06.2020 № 508040/2020/005183). Слід відзначити що сталь є лише сировиною для виготовлення задекларованого товару. А вартість самого товару, як мінімум, буде включати вартість сировини, енергоресурсів та робіт, необхідних для його виготовлення. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування. 2) копію митної декларації країни відправлення. 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 4) копію митної декларації країни відправлення. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 22.05.2020 № UA209170/2020/033255, а саме: 4,07 дол США/кг. (числове значення митної вартості товару становить: (25175 * 4,07 = 102462.25 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.".

У зв`язку із таким рішенням відповідача, позивач додатково сплатив суму ПДВ в розмірі 504047,02 грн та суму мита в розмірі 229112,28 грн.

Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до приписів ст. 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідачем згідно п. 3 ст. 53, ч. 5 ст. 54 МК України у позивача витребувані: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи що містять інформацію про вартість перевезення вантажу. Також, повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем надані всі документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, крім тих, що підтверджують оплату декларантом вартості страхування.

Підставами для витребування відповідачем додаткових документів, у зв`язку із сумнівами щодо заявленої позивачем митної вартості товару, крім іншого, полягали у відсутності страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, копію митної декларації країни відправлення та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 3.1 до додаткової угоди від 18.12.2019 до контракту від 04.04.2017 №СН-UA-04/04/17 та п. 3.3 вказаного контракту поставка товару здійснюється на умовах CIF PIVDENNYI/CHERNOMORSK/ODESSA згідно Міжнародним правилам тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року. Транспортування товару морем в контейнері.

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, суд вважає, що в даному випадку Товариство не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY.

Крім того, п. 6.3 контракту від 04.04.2017 № СН-UA-04/04/17 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: 3 оригінали та 3 копії морського коносаменту; 2 оригінали специфікації; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали.

Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.

У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойс від 19.06.2020, специфікація від 19.06.2020, прайс-листі продавця від 01.03.2020 вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY.

Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та перевезення, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України.

Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товару, зазначена у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).

Разом з тим, суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, як на одну з підстав для прийняття оспорюваного рішення, зважаючи на наступне.

Відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином документи надані позивачем порушують чи не відповідають вимогам статті VII Генеральної угоди.

Більш того, відповідно до положень МК України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 цього кодексу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 814/2659/16, № 804/3893/17.

Також суд відмічає, що відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Так як, при митному оформлені у позивача не було митної декларації країни відправника та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, то не надання вказаних документів не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості.

Таким чином, посилання відповідача в підставах коригування митної вартості на те, що декларантом не подана митна декларація країни відправника та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів є безпідставним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, № 815/2013/15.

Одночасно митний орган в оскаржуваному рішенні зазначає, що: «… митна вартість товарів "Меблева кулькова направляюча" становить - 0,77 дол/кг або 0,79 дол/кг, в залежності від позиції та є менше ніж вартість сировини з якої він виготовлений. Лише вартість сталі, що постачалась в Україну з Китаю у вказаний проміжок часу становила від 0,83 дол/кг (митна декларація від 23.06.2020 № 508040/2020/005183). Слід відзначити що сталь є лише сировиною для виготовлення задекларованого товару. А вартість самого товару, як мінімум, буде включати вартість сировини, енергоресурсів та робіт, необхідних для його виготовлення …".

Суд не бере до уваги вказаний довід відповідача, оскільки останнім не надано жодних доказів, які б надали точну інформацію про склад металу, з якого вироблені металеві кулькові направляючі, відтак не можливо здійснити висновок про вартість сировини та, відповідно, кінцевого результату.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

За змістом ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: "неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів – відсутність інформації за ціною угоди ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів – відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості – відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) – відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

За результатами проведеної консультації митну вартість товарів № 1 за МД № UA 508040/2020/006854 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України, на підставі інформації, наявної у митного органу МД від 22.05.2020 № UA 209170/2020/033255, а саме: скореговано на загальну вартість 82603,17 дол. США.

Відповідач надав суду вказану митну декларацію від 22.05.2020 № UA 209170/2020/033255, з якої встановлено, що поставка здійснювалася на умов – FCA.

Відтак, необґрунтованим та не мотивованим є використання митним органом відповідної митної декларації, оскільки, відповідно до останньої поставка товару здійснювалась за умовами FCA, натомість поставка товару імпортованого позивачем здійснювалась на умовах CIF за правилами Інкотермс 2010. Тобто, товар в наведених деклараціях не є аналогічним товару № 1, задекларованому позивачем за різними виробниками та умовами поставки.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту СН-UA-04/04/17 від 04.04.2017 згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів 04.08.2020 №UA508040/2020/000146/2, відтак - задовольняє вимоги у повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби від 04.08.2020 № UA508040/2020/000146/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (код ЄДРПОУ 36236056, 73000, м. Херсон, вул. Стрітенська, 21-А) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10997 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн 39 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 108020200