Court ruling № 92134537, 12.10.2020, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

12 жовтня 2020 року Справа №520/13569/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом Харківської районної ради

до Харківської районної державної адміністрації Харківської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Харківська районна рада (далі по тексту – позивач, Григорівське шосе, будинок 52, місто Харків, 61098, код ЄДРПОУ: 25468715) 06.10.2020 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської районної державної адміністрації Харківської області (далі по тексту – відповідач, Григорівське шосе, будинок 52, місто Харків, 61098, код ЄДРПОУ: 04058775), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора сектора державної реєстрації Харківської області Боклаг С.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49405483 від 19.10.2019 13648633 (дата, час державної реєстрації: 23.10.2019 22620:29).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на їх відповідність зазначеним процесуальним вимогам, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам вказаних норм з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що позивачем у адміністративній справі №520/13569/2020 оскаржується рішення державного реєстратора сектора державної реєстрації Харківської області Боклаг С.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49405483 від 19.10.2019 13648633 (дата, час державної реєстрації: 23.10.2019 22620:29).

До адміністративного суду позивач звернувся 06.10.2020, тобто, з порушенням шестимісячного строку звернення.

Положеннями частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої та другої 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак, заявникові необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати поважні причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та надати докази, які їх підтверджують.

Згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами частин 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55).

Зокрема, пунктом 5.26 вищенаведеного ДСТУ 4163-2003 встановлено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

Окрім того, пунктом 5.27 ДСТУ 4163-2003 визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

Судом встановлено, що долучені до матеріалів позовної заяви копії письмових доказів не засвідчені належним чином, а саме: не містять відміток дати здійснення завірення копії, та ПІБ особи, яка завірила вказані копії.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин пропуску звернення до суду та наданням доказів, які підтверджують поважність таких причин;

- належним чином засвідчених копій усіх письмових доказів, долучених до позовної заяви.

Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241 – 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

У Х В А Л И В:

Залишити позовну заяву Харківської районної ради без руху.

Встановити Харківській районній раді десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити Харківську районну раду про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ніколаєва