
Справа № 161/11477/20
Провадження № 3/161/3364/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2020 року м.Луцьк Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з Луцького РВП Луцького ВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
-за ч.1 ст.173-2 КУпАП
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №450718 від 14.07.2020, 12.07.2020 приблизно о 23 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 за місцем проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , яке виразилось в образах нецензурною лайкою, словесних погрозах, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, що кваліфіковано за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила що порушником є її син. Зауважила, що останній ніде не працює, вживає алкогольні напої, до господарству не допомагає, постійно вчиняє сімейне насильство.
ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої та дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №450718 від 14.07.2020, рапортом від 13.07.2020, протоколом про прийняття заяви та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13.07.2020, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 від 13.07.2020, усними поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує обставини вчинення правопорушення, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, визнання особою своєї вини, відсутність повторності правопорушення, а тому суд дійшов висновку про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також стягнення судового збору згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень, стягнення якого здійснити за реквізитами: рахунок отримувача -UA428999980313010106000003550, назва отримувача коштів - УК у м. Луцьку/м.Луцьк/21081100, код ЄДРПОУ отримувача - 38009628, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банка отримувача (МФО) - 899998.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій
The court decision No. 92098236, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast was adopted on 08.10.2020. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 161/11477/20. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: