Decision № 92096356, 06.10.2020, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року м.Херсон Справа № 923/749/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., при секретарі судового засідання Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м.Київ, вул.Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23697280)

до Відповідача Фізичної особи-підприємця Калайда Ігоря Олександровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про стягнення 91 056,75 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача – адвокат Ніценко О.С., довіреність №584 від 21.12.2019, діє до 31.12.2020

Від відповідача – не прибули

ВСТАНОВИВ:

Позивач 28.07.2020р. звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до відповідача, яким просить суд прийняти рішення про стягнення з Фізичної особи-підприємця Калайди Ігоря Олександровича на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за Договором №265/2019/МС-1 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» від 20.08.2019 року, яка станом на 23.07.2020 року складає 91 056 гривень 75 копійок, з яких:

- заборгованість по кредиту прострочена - 78 367 (Сімдесят вісім тисяч триста шістдесят сім) гривень 40 копійок;

- заборгованість по процентах прострочена за період з 20.08.2019 року по 08.04.2020 року складає - 5 896 (П`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість) гривень 21 копійка;

- заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату кредиту - 4 278 (Чотири тисячі двісті сімдесят вісім) гривень 94 копійки;

- заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 333 (Триста тридцять три) гривні 96 копійок;

- суму 3,0 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) простроченої заборгованості по кредиту - 845 (Вісімсот сорок п`ять) гривень 11 копійок;

- суму 3,0 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами - 66 (Шістдесят шість) гривень 22 копійки;

- суму індексу інфляції (згідно ст. 625 ЦК України) простроченої заборгованості по кредиту - 1 177 (Одна тисяча сто сімдесят сім) гривень 19 копійок;

- суму індексу інфляції (згідно ст. 625 ЦК України) простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами - 91 (Дев`яносто одна) гривна 72 копійки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 265/2019/МС-1 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» від 20.08.2019 року.

30.07.2020р. ПАТ «Укргазбанк» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій заявник просив прийняти заходи для забезпечення позову та заборонити фізичній особі-підприємцю Калайді Ігору Олександровичу здійснювати дії стосовно транспортних засобів, а саме: 21.09.2013 01АТ5587 ГАЗ 3302-415 2005; 21.09.2013 01АТ5586 ГАЗ 3302-415 2005; 20.09.2013 01АТ5584 ГАЗ 3302-414 2008; 26.01.2010 ВТ7401АЕ SKODA ФАБИА; 29.04.2009 ВТ7406АЕ SKODA ФАБИА; 28.11.2007 ВТ3105АІ HYUNDAI HD 65 2006; 06.10.2006 НОМЕР_2 HYUNDAI HD 65 2006; 31.05.2005 НОМЕР_3 ГАЗ НОМЕР_4 ;

04.03.2004 85080X0 OPEL VECTRA 2003; 14.11.2003 82461X0 ГАЗ НОМЕР_5 2003; 28.02.1995 НОМЕР_6 ЗАЗ 1102 1993, зокрема здійснювати зняття даних транспортних засобів з державної реєстрації з метою відчуження (міни), передавати в заставу, уступати іншим третім особам.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.08.2020р. відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 03.08.2020р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного з повідомленням учасників справи. Призначено перше засідання по справі на 02 вересня 2020 року об 11:00 год. Доведено до відома учасників справи, що їх явка в судове засідання не є обов`язковою. У разі направлення сторонами справи (за їхнім власним бажанням) у судове засідання уповноважених представників, останнім необхідно мати при собі, відповідно до вимог ст.60 Господарського процесуального кодексу України, документи, що підтверджують повноваження таких представників. Звернуто увагу сторін на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справ в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у ст.ст. 247-252 цього ж Кодексу. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов - не пізніше 29 серпня 2020, встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив - не пізніше 29 серпня 2020.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання ухвали про відкриття провадження у справі -10.08.2020р.

Проте, як вбачається із поштового конверту, який повернувся на адресу суду, Відповідачу ухвала про відкриття провадження від 03.08.2020 не вручена, оскільки "адресат відсутній за вказаною адресою". Ухвала про відкриття провадження у справі від 03.08.2020, надіслана на адресу відповідача зазначену в позовній заяві.

Станом на 02.09.2020р. відзиву на адресу суду не надходило.

Ухвалою від 02.09.2020р., зважаючи на неявку відповідача, суд постановив відкласти розгляд справи, розглянути справу у розумний строк, призначив розгляд справи на 06.10.2020 (дата засідання визначена з урахуванням перебування судді щорічній плановій відпустці).

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116,117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах № 910/15442/17 від 16.05.2018, 910/23064/17 від 10.09.2018, 906/587/17 від 24.07.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частин 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.08.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також, судом враховано висновок Європейський суд з прав людини про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон України від 30.03.2020 № 540-IX), яка діяла до 16.07.2020) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон України від 18.06.2020 № 731-IX), згідно розділу І якого внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: « 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

За змістом п. 2 розділу ІІ Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» в редакції Закону України від 30.03.2020 р. № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. № 731-IX.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX.

Проте, протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 № 731-IX та станом на дату ухвалення цього рішення учасники справи не подавали заяви про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Станом на день розгляду справи по суті, відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України). Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, не надання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Херсонської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі належні та допустимі докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

20.08.2019 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (далі - Банк, позивач) та фізичною особою - підприємцем Калайдою Ігорем Олександровичем (далі - Позичальник, відповідач) був укладений Договір №265/2019/МС-1 про приєднання до Правил надання мікрокредиту (далі - Договір), відповідно до умов якого Позичальник у зв`язку з приєднанням до Правил надання мікрокредиту в АБ "Укргазбанк" в повному обсязі акцептує Правила надання мікрокредиту в АБ "Укргазбанк" (оферту, що розміщена на сайті), з якими Позичальник ознайомився, погодився та зобов`язався виконувати.

За п.1. Договору, сума кредиту 117620,00 грн. Відповідно до п. 2 Договору, надання кредиту здійснюється з 20.08.2019 по 19.08.2020 (включно). Позичальник погашає кредит відповідно до графіку погашення кредиту, встановленого Додатком 1 до Договору про приєднання.

Згідно із п.п. 3 - 5 Договору, за користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п.2 Договору про приєднання, Позичальник сплачує Банку проценти, виходячи із встановленої Банком базової процентної ставки, в розмірі 25 процентів, в національній валюті. За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Договором (прострочена заборгованість), з врахуванням встановленого графіку зменшення Ліміту кредитної лінії, процентна ставка встановлюється в розмірі 35 процентів річних. Тарифи на кредитні операції наведені у Правилах надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК" (далі - Правила).

Пунктом 6 Договору передбачено, що кредитні кошти надаються Банком Позичальнику на підставі письмової Заяви на отримання кредиту відповідно до Додатку №1 до Правил шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_7 , відкритого в АБ «УКРГАЗБАНК», код Банку 320478.

Відповідно до п.9 Договору, інші умови надання кредитних коштів не передбачені цим Договором про приєднання регулюються положеннями Правил надання мікрокредиту в АБ «Украгазбанк».

Правила надання мікрокредиту в АБ «Украгазбанк» є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.640-644 ЦК України укласти із банком Договір про надання мікрокредиту за програмою «Мікрокредит», що затверджені рішенням Кредитної ради АБ «УКРГАЗБАНК» від 11.04.2019 №89/7. Приєднання клієнта до Правил здійснюється шляхом підписання Договору про приєднання до Правил, за встановленою формою банку. Датою укладення Правил про надання мікрокредиту є дата Договору про приєднання.

З метою вірного тлумачення змісту укладеного правочину, в Правилах наведено терміни та їх визначення. Відповідно до п. 1.2-1.3 Правил, підписанням Договору про приєднання Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами Правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до Правил. Приєднуючись до Правил Позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Договором про надання мікрокредиту.

Згідно з п. 2.1 Правил Банк надає Позичальнику кредитні кошти (Кредит) у розмірі та на умовах визначених Договором про надання мікрокредиту, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених Договором про надання мікрокредиту.

Основні умови кредитування зазначаються в Договорі про приєднання (п. 2.4 Правил).

Відповідно до пункту 2.7 Правил, погашення Кредиту Позичальник здійснює на рахунок, вказаний в Договорі про приєднання згідно графіку погашення кредиту, який є додатком до Договору про приєднання.

У разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлені Договором про надання мікрокредиту строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості.

Згідно з п. 2.8 Правил, нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного Договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної Договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання Кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий Кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по Кредиту, в день дострокового розірвання Договору про надання мікрокредиту, а також в день закінчення строку, на який надано Кредит, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення Кредиту, по день, що передує дню погашення Кредиту.

За умовами п 2.9 Правил, проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано Кредит, в день повного погашення заборгованості по Кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання Договору. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

У разі ненадходження платежів від Позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами, що вказаний в Договорі про приєднання, у встановлені цими Правилами строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами визнаються простроченими наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості.

П.2.10. передбачає, що Позичальник сплачує комісії Банку. Комісії сплачуються Позичальником у розмірах, у порядку та в строки, що визначені Тарифами, які наведені в Додатку 2 до Правил.

Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п.2.11.Правил.

Так, за умовами п.2.11 Правил, нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Договором про надання мікрокредиту (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в Договорі про приєднання. Проценти нараховуються Банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення.

Згідно з п.2.12 Правил, у випадку, якщо Банком застосовані до Позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

За умовами п.4.3 Правил, за порушення визначених в Договорі про надання мікрокредиту строків повернення Кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Пеня сплачується в національній валюті на рахунок, про який Банк повідомляє Позичальника.

Банк взяті на себе зобов`язання за Договором про приєднання виконав повністю.

Так, 20.08.2019 Клієнт подав до відділення №265/21 Херсонської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» Заяву на отримання кредиту в сумі 117620,00 грн. для забезпечення господарської діяльності Позичальника.

Того ж дня кредитні кошти були перераховані з рахунку ІВАN НОМЕР_8 на поточний рахунок Позичальника ІВАN НОМЕР_9 , що підтверджується Випискою/Особовий рахунок з 20.08.2019 по 23.07.2020 (а.с.35).

З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав на адресу відповідача лист-вимогу від 09.04.2020 вих. №172/10698/2020 про сплату заборгованості.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю у відповідача, як вказує позивач, заборгованості станом на 23.07.2020 зі сплати кредиту в розмірі 91056,75 грн, з яких 78367,40 грн - сума заборгованості по кредиту прострочена, 5896,21 грн - сума заборгованості по процентам прострочена за період з 20.08.2019 по 08.04.2020, 4278,94 грн - сума заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту, 333,96 грн - сума пені за несвоєчасну сплату процентів, 845,11 грн - сума 3% річних (згідно ст.. 625 ЦК України) простроченої заборгованості по кредиту, 66,22 грн - сума 3% річних простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, 1177,19 грн. – сума індексу інфляції простроченої заборгованості по кредиту, 91,72 грн. – сума індексу інфляції простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" підлягають задоволенню в з наступних підстав.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі викладеного, за висновками суду, між сторонами був укладений Договір про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК». Станом на момент звернення позивача із позовом до суду залишились невиконаними зобов`язання фізичної особи-підприємця Калайди Ігоря Олександровича перед позивачем за Договором.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, Позичальник частково виконував свої зобов`язання в частині погашення кредиту, що підтверджується виписками банку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (ч.4 ст.1056-1 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи (випискою з рахунку відповідача) підтверджується належне виконання позивачем свого обов`язку за договором щодо надання позичальнику кредитних коштів в сумі 117620,00 грн., внаслідок чого у відповідача виник обов`язок повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, як встановлено судом, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим станом на 23.07.2020 в останнього виникла заборгованість по кредиту в сумі 78367,40 грн. - сума заборгованості по кредиту прострочена та 5896,21 грн. - сума заборгованості по процентам прострочена за період з 20.08.2019 по 08.04.2020.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе обов`язків за Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 23.07.2020, а саме заборгованості за кредитом на суму 78367,40 грн., заборгованості по процентам прострочена за період з 20.08.2019 по08.04.2020 на суму 5896,21 грн.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення:

- 4 278 (Чотири тисячі двісті сімдесят вісім) гривень 94 копійки суми пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 333 (Триста тридцять три) гривні 96 копійок заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом;

- 845 (Вісімсот сорок п`ять) гривень 11 копійок суми 3,0 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) простроченої заборгованості по кредиту;

- 66 (Шістдесят шість) гривень 22 копійки суми 3,0 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами;

- суми індексу інфляції (згідно ст. 625 ЦК України) простроченої заборгованості по кредиту - 1 177 (Одна тисяча сто сімдесят сім) гривень 19 копійок;

- суми індексу інфляції (згідно ст. 625 ЦК України) простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами - 91 (Дев`яносто одна) гривна 72 копійки.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.2.12 Правил, у випадку, якщо Банком застосовані до Позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

За умовами п.4.3 Правил, за порушення визначених в Договорі про надання мікрокредиту строків повернення Кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Пеня сплачується в національній валюті на рахунок, про який Банк повідомляє Позичальника.

Пунктом 3.3.3 Правил, Банк має право відмовитись від надання Позичальнику кредитних коштів за Договором про надання мікрокредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов`язань по Договору про надання мікрокредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, якщо, зокрема, Позичальник не виконав у строк свої зобов`язання по поверненню Кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів, комісій штрафних санкцій, передбачених Договором.

Судом встановлено, що відповідачем у встановлений строк своїх обов`язків за Договором не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення вищевказаних сум пені, суми індексу інфляції, 3,0 % річних господарський суд дійшов висновку про те, що він є обґрунтованим та таким, що відповідає положенням Договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, враховуючи, що позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, тоді як останній кредитних коштів у повному обсязі не повернув, не сплатив заборгованості по процентам, тверджень позивача не спростував, відзиву на позов суду не надав, хоча був належним чином судом повідомлений про розгляд справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до ФОП Калайди І.О. є законними, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129,236-238,240,247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Калайди Ігоря Олександровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (вул.Єреванська, буд. 1, м.Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за Договором №265/2019/МС-1 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» від 20.08.2019, яка станом на 23.07.2020 року становить 91 056 (Дев`яносто одну тисячу п`ятдесят шість) гривень 75 копійок, з яких: 78 367 (Сімдесят вісім тисяч триста шістдесят сім) гривень 40 копійок заборгованість по кредиту прострочена, 5 896 (П`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість) гривень 21 копійка заборгованість по процентах прострочена за період з 20.08.2019 року по 08.04.2020 року, 4 278 (Чотири тисячі двісті сімдесят вісім) гривень 94 копійки заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату кредиту, 333 (Триста тридцять три) гривні 96 копійок заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 845 (Вісімсот сорок п`ять) гривень 11 копійок суму 3,0 % річних простроченої заборгованості по кредиту, 66 (Шістдесят шість) гривень 22 копійки суму 3,0 % річних простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, 1 177 (Одна тисяча сто сімдесят сім) гривень 19 копійок суму індексу інфляції простроченої заборгованості по кредиту, 91 (Дев`яносто одна) гривна 72 копійки суму індексу інфляції простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами та судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп.

3. В судовому засіданні 06.10.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

4. Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Т.Г. Пінтеліна