Court ruling № 92038290, 01.10.2020, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 жовтня 2020 року Справа № 160/5196/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни, у якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність, яка виявилась у не попередженні виникнення негативних суспільних наслідків, пов`язаних з непідкоренням основному закону України на соціальний захист гарантованого ст. ст. 1, 3, 46, 48, 92 Конституції України при розгляді заяви (запиту) від 12.08.2019 року вх. 782 та вх. 1998 та постановити окрему ухвалу згідно ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України; визнати протиправною бездіяльність, яка виявилась у незабезпеченні права на правову допомогу при розгляді заяви (запиту) від 12.08.2019 року вх. 782 та вх. 1998 згідно ст. 59 Конституції України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 року позовну заяву залишено без руху, та встановлено позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 року в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позивачу продовжено строк виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 року до 31.08.2020 року.

Позивачем було отримано копії зазначених ухвал, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлення.

Також суд зазначає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху була направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень, де позивач мав можливість ознайомитись з її змістом.

Таким чином, судом здійснено всі можливі заходи для повідомлення позивача про залишення його позову без руху.

25.09.2020 року на адресу суду надійшла заява позивача на усунення недоліків позову в якій він просить суд звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з доходами, які нижчі від 5% розміру річного доходу за попередній календарний рік. На підтвердження річного доходу отриманого за попередній календарний рік позивачем надано довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг № 4842 від 01.09.2020 року про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку і отримує компенсаційну виплату працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за інвалідом І групи ОСОБА_2 з вересня 2018 року по серпень 2020 року, у сумі що не перевищує 33,73 грн. щомісячних виплат.

Розглянувши заяву позивача про звільнення його від сплати судового збору, а також дослідивши письмові докази, подані до заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір”.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення позивача сплати судового збору за подання вищевказаного адміністративного позову, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ “Про судовий збір”, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Так, позивачем на підтвердження скрутного майнового стану та неможливість сплати судового збору на момент подання даного адміністративного позову надано, зокрема, довідку Тернівського управління праці та соціального захисту населення м. Кривий Ріг про отримання позивачем щомісячної компенсаційної виплати по догляду за особою з інвалідністю І групи.

Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що компенсаційна виплата по догляду за особою з інвалідністю І групи є єдиним джерелом доходу позивача, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Також, судом враховується і те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Копію паспорту позивачем також не надано.

Отже, як вбачається з матеріалів справи позивачем не усунуті недоліки зазначені в ухвалі від 15.05.2020 року у строк встановлений судом.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом із адміністративним позовом та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною в адміністративному позові адресою.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя С.І. Озерянська