Court ruling № 92018191, 05.10.2020, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

05 жовтня 2020 року м. Київ № 640/23225/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 до 1. Державної казначейської служби України, 2. Верховної Ради України, 3. Державної судової адміністрації Українипро зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Верховної Ради України, Державної судової адміністрації України Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з вимогами стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої органом державної влади - Верховною Радою України, в розмірі 99 739,39 грн шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України та зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити виплату цих коштів ОСОБА_1 .

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд звертає увагу на наступне.

У п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

У параграфі 3 глави 2 КАС України визначено інстанційну підсудність.

Згідно ч.4 ст.22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

З огляду на вимоги викладені у позовній заяві, що пред`явлені, зокрема, до Верховної Ради України, суд приходить до висновку, що вказаний спір інстанційно підсудний Верховному Суду як суду першої інстанції.

Отже, КАС України визначені особливості розгляду даної категорії спорів, яка, в силу наведених вище положень процесуального законодавства, не може бути предметом розгляду Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:

- при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

- після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З системного аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав для передачі справи на розгляд до іншого адміністративного суду є порушення позивачем правил інстанційної юрисдикції (підсудності). При цьому, вирішення питання щодо передачі адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду можливо як до, так і після відкриття провадження у справі.

Одночасно, суд враховує, що інстанційна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої відповідно до статті 318 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Необхідність дотримання правил підсудності також узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у п.24 рішення від 20.07.2006 по справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12.10.1978), термін «судом, встановленим законом» у п.1 ст.6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з ... питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ...».

Враховуючи викладене та з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до суду, встановленого законом, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про наявність правових підстав для передачі матеріалів вказаної адміністративної справи на розгляд Верховного Суду як суду першої інстанції.

Керуючись ч.4 ст.22, ст.ст.25, 27, 29, 241-243, ст.248, ч.1 ст.286, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Адміністративну справу №640/23225/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Верховної Ради України, Державної судової адміністрації України про зобов`язання вчинити дії передати на розгляд Верховного Суду.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська