
Справа №127/640/19
Провадження №1-кс/127/9463/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
В складі : головуючого судді Вишара І.Ю.,
при секретарі Павленко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі Вінницького міського суду Вінницької області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Іванченка Я.М. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР за №12018020020000809 від 28.02.2018 р.-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Вінницького міського суду Вінницької області Іванченка Я.М. перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР за №12018020020000809 від 28.02.2018 р.
25.09.2020 року ОСОБА_1 заявила відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Іванченко Я.М., з підстав упередженості останнього при розгляді обвинувального акту, що на її думку унеможливлює подальший розгляд кримінального провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не зявилась, про час, день та місцйе розгляду заяви повідомлялась завчасно та належним чином.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.
Суд, дослідивши матеріали заяв про відвід та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно. Виходячи виключно з фактів, встановлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивований.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Так, мотивуючи відвід, заявлений судді Вінницького міського суду Вінницької області Іванченку Я.М., Рачук О.В. посилається на те, що суддею допущено упередженість при розгляді обвинувальбного акту, що виражається в прийнятті немотивованих ухвал, які не підлягають оскарженню
Слідчий суддя вважає, що доводи заявника щодо упередженості судді Іванченка Я.М. при розгляді вказаного клопотання є надуманими, оскільки не підтверджуються оглнутими матеріалами обвинувального акту.
Так, у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України.
Конституційним Судом України в своєму рішенні у справі №2-рп/2011 від 11.03.2011 року було акцентовано, що оцінка вчинених суддею процесуальних дій може здійснюватися тільки судами апеляційної чи касаційної інстанції.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку, що вказані у заяві про відвід обставини, зокрема щодо не погодження стороною захисту з рішенням судді, не можуть бути підставами для відводу судді, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Іванченка Я.М. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР за №12018020020000809 від 28.02.2018 рслід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 3, 70, 80, 81, 309 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Іванченка Я.М. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР за №12018020020000809 від 28.02.2018 р..– відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
The court decision No. 91993579, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 01.10.2020. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 127/640/19. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: