Court ruling № 91611213, 17.09.2020, Shevchenkivskyi District Court of Zaporizhzhia City

Справа № 336/3411/20

Провадження № 2-н/336/280/2020

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

17 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанова І.Б., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИЛА:

Представник заявника звернувся до суду із вказаною заявою в порядку наказного провадження, за змістом якої просить видати судовий наказ про стягнення на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» з ОСОБА_1 боргу у розмірі 8274,49 гривень за спожиту електричну енергію та судових витрат.

17.09.2020 року до матеріалів справи на виконання запиту суду та вимог ч.5 ст. 165 ЦПК України надійшла відповідь Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Розглянувши заяву із доданими документами, суддя дійшов висновку про те, що наявні підстави для відмови у видачі судового наказу у зв`язку із таким.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається зі змісту поданої ПАТ «Запоріжжяобленерго» заяви про видачу судового, заборгованість виникла за період з 09.09.2015 року по 06.10.2018 року, заява про видачу судового наказу подана до суду 06.07.2020 року, тобто з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, у зв`язку з чим суддя вбачає підстави для відмови у видачі судового наказу.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника в порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленого для подання позовної заяви.

Керуючись статтями 161, 165, 166, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 .

Направити Публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж копію ухвали та повернути заяву про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку з зарахуванням суми сплаченого судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.

Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Б.Жупанова