Court ruling № 91569608, 08.09.2020, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/2727/18

2-п/212/60/20

У Х В А Л А

08 вересня 2020 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлов Ю.В. розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі №212/2727/18.

Заява про перегляд заочного рішення відповідає вимогам статті 285 ЦПК України.

Разом з заявою по перегляд заочного рішення, позивачем подано до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, яка мотивована тим, що про наявність заочного рішення відповідач ОСОБА_1 дізнався 21 серпня 2020 року ознайомившись з матеріалами справи в архіві суду.

Заявник також зазначає, що про перебування позову в суді не знав, виклики в судові засідання не отримував, внаслідок чого був позбавлений можливості подати заперечення на позов та докази, тому не міг подати заяви про застосування позовної давності на заявлені банком позовні вимоги.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи №212/2727/18, приходжу до таких висновків.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто заочне рішення підлягає скасуванню за наявності одночасно двох умов:

1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з`явився у судове засідання, а також не подав відзив на позовну заяву та не повідомив про причини неявки з поважних причин;

2) докази, на які посилається відповідач (заявник у цьому провадженні) мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи першу умову для скасування заочного рішення, судом встановлено, що ОСОБА_1 повідомлявся про дати розгляду справи, судові повістки були повернуті по закінчену строку зберігання, а копію заочного рішення суду від 03 вересня 2018 року було вручено відповідачу особисто 30 січня 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що зберігається у матеріалах справи №212/2727/18 (а.с.44), а в заяві про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення заявником зазначено, що він про існування рішення суду дізнався лише в серпні 2020 року.

Суд звертає увагу, що несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено.

Отже, ОСОБА_1 пропустив встановлений законом строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, не вказав поважних причин пропуску строку звернення і не надав доказів на підтвердження цього, а тому підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення немає.

Щодо другої умови для скасування заочного рішення, то суд зазначає, що вона також відсутня, оскільки заявник не посилається на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи і не надає їх суду.

Також суд зазначає, що рішення суду винесено 03 вересня 2018 року, а відповідач ОСОБА_1 зі своєю заявою про скасування заочного рішення звернувся лише 01 вересня 2020 року.

Як зазначив ЄСПЛ у своєму рішенні від 29 жовтня 2015 року, що набуло остаточного статусу 29 січня 2016 року, у справі «Устименко проти України» (заява №32053/13, п.п. 46, 47), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

З огляду на викладене, приходжу до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст.126,127,284, 287, 353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2018 року по цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю. В. Козлов