
Справа № 523/9759/20
Провадження №2-н/523/867/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2020 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Малиновський О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 , -
ВСТАНОВИВ
Представник ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» - Борисевич Я.В. звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 в розмірі 1215,83 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
На адресу суду 27.07.2020року надійшла довідка з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, відповідно до якої зареєстрованим місцем проживання боржника по справі ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 що за підсудністю відноситься до Приморського районного суду м.Одеси.
Згідно ч. 8 ст. 165 ЦПК України якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Згідно зі ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі вищезазначеного цивільна справа за заявою ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про видачу судового наказу підлягає направленню за територіальною підсудністю до Приморського районного суду м.Одеси.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 32 ЦПК України,
УХВАЛИВ
Цивільну справу № 523/9759/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 передати за підсудністю до Приморського районного суду м.Одеси (місцезнаходження: 65029 м. Одеса, вул. Балківська, 33).
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суду міста Одеси.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повну ухвалу суду складено та підписано 04 вересня 2020 року.
Суддя
The court decision No. 91365049, Peresypskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Suvorovskyi District Court of Odesa City) was adopted on 04.09.2020. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 523/9759/20. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: