Decision № 9130749, 13.04.2010, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.10                                                                                           Справа№ 19/10

За позовом: ТзОВ “Радехів-цукор”, с.Павлів, Радехівський р-н, Львівської обл.;

До Відповідача: ТзОВ “Вільхового”, м. Львів;

Про: стягнення 111100,36грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Позивача: Василишин В.Р. - предст. (дов. від 18.01.2010р.);

Відповідача: не з’явився;

Позивачу, який взяв участь у справі, роз’яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Радехів-цукор”, с.Павлів, Радехівський р-н, Львівської обл. до Відповідача: ТзОВ “Вільхового”, м. Львів про стягнення 111100,36грн.

Обставини Справи:

Ухвалою суду від 18.01.2010р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до судового розгляду на 03.03.2010р.

В судове засідання 28.01.2009р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання двічі не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, відзиву та документів, витребовуваних ухвалами суду не подав, правом на захист своїх інтересів не скористався, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання (ухвала надсилались на адресу Відповідача рекомендованим листом).

Суд, оглянувши подані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про те, що у справі достатньо доказів для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, згідно із положеннями ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Між ТзОВ “Радехів-цукор” (Продавець) та ТзОВ “Вільхового” (Покупець) було досягнуто домовленість про продаж цукру-піску загальна кількість та вартість якого, визначатиметься видатковими накладними.

Виконуючи умови договору ТзОВ “Радехів-цукор” поставило ТзОВ “Вільхового” товар на загальну суму 173000,00грн., що підтверджується:

- Видатковою накладною №РА-0002298 від 03.10.2008р. на сумі 62000,00грн.;

- Видатковою накладною №РА-0003464 від 27.10.2008р. на суму 57000,00грн.;

- Видатковою накладною №РА-0004808 від 21.11.2008р. на суму 54000,00грн.; (копії знаходяться в матеріалах справи)

а також довіреностями :

-          серія ЯНО №427926 від 02.10.2008р.

-          серія ЯНО №427928 від 27.10.2008р.

-          серія ЯНО №427930 від 20.11.2008р.

(копії додаються)

24.10.2008р. ТзОВ “Вільхового” частково оплатив вартість поставленого цукру піску на загальну суму 40000,00грн.

27.10.2008р. ТзОВ “Вільхового” частково оплатив вартість поставленого цукру піску на загальну суму 22000,00грн.

Таким чином, станом на 12.10.2009р. ТзОВ “Вільхового” не оплатив вартість поставленого цукру піску на загальну суму 111000,00грн.

13.10.2009р. на адресу відповідача позивач, направив поштою вимогу про сплаті заборгованості в сумі 111000,00грн., яка була отримана ТзОВ “Вільхового” відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №18327 16.10.2008р. Проте, відповідач, на підставі вказаної вимоги не здійснив оплату в сумі 111000,00грн. за поставлену продукцію.

Враховуючи, що вимога про виконання грошового зобов'язання була отримана Відповідачем 16.10.2009р., відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України {Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги), вважається, що Відповідач повинен був оплатити Позивачу вартість отриманої продукції не пізніше 23.10.2009р.

При винесенні рішення у справі, суд керувався наступним:

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усі заходи, необхідні для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.          

Згідно із ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів повернення сплати позивачу суми заборгованості не представив.

У відповідності до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем на підтвердження наявності суми боргу і визнання його відповідачем подано в судовому засіданні30.03.2010р. оригінал Акту звірки взаєморозрахунків, підписаний позивачем та відповідачем і скріпленний їх мокрими печатками (Акт долучено до матеріалів справи).

Зважаючи на те, що спір виник з вини Відповідача, судові витрати а саме, по сплаті державного мита на суму 1111,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236,50грн., згідно із ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

                     ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільхового” (79000, м.Львіів, вул.Б.Хмельницького, 267/155, код.ЄДРПО 30582411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехів-Цукор”(80200, Львівська обл., Радехівський р-н, с.Павлів, пр..Юності, 39, п/р 2600612984 в ЛОД “Райфайзен Банк Аваль”, МФО 325570) 111000,00грн.- основного боргу, 100,36грн.- 3% річних, 1111,00 грн - витрат на оплату державного мита, 236,00грн –витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя