Decision № 91223463, 27.08.2020, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1262/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508040/2020/000030/2 від 23.03.2020 року,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA508040/2020/000030/2 від 23.03.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.11.2017 року між ТОВ "КФ Строй Мастер" (Покупець) та XUANCHENG BATHMALL SANITARY WARE CO., LTD (Продавець) був укладений контракт № CH-UA- 17/11/10. На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Продавець здійснив поставку на адресу Покупця відповідного товару, МД №UA508040/2020/002517 від 23.03.2020, товар №1: вироби побутового призначення для санітарно - технічних цілей: ванни акрилові, без гідромасажу, без електронасосу, в комплекті з ніжками (окремо упакованими) в асортименті - код товару 39221000. 23.03.2020, під час декларування вказаних товарів, у порядку встановленому Митним кодексом України, позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно, а саме в сумі 27043,50 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту), щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. 57, 58 Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення, позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, а саме6 пакувальний лист (0271), рахунок - фактура (інвойс) (0380), коносамент (0705), автотранспортна накладна (0730), декларація про походження товару (0862), зовнішньоекономічний договір (контракт) (код 4100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (код 4103). Крім цього, на електронний запит митниці, декларантом було подано додатково наступні документи: прайс - лист від постачальника (продавця), комерційну пропозицію. Проте, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення. Позивач вважає, що ТОВ "КФ Строй Мастер" було подано повний пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в декларації товару. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 19.05.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

15.06.2020, представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві, зазначивши наступне. 23.03.2020 до Чорноморської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію №UA508040/2020/002517. Товар: «Ванни акрилові. Торговельна марка «LOTUS», задекларованого у товарній під категорії 3922100000 згідно УКТЗЕД,країна походження Китай, ввезено на умовах поставки «FORB -Wuhu», на виконання умов договору від 10.11.2017 № CH-UA- 17/11/10 укладеного між позивачем та XUANCHENG BATHMALL SANITARY WARE CO., LTD. Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано наступні документи: пакувальний лист, рахунок - фактура, коносамент, транспортна накладна, зовнішньо - економічний договір від 10.11.2017 № CH-UA- 17/11/10. Декларація про походження товару № ВSМ1912091 від 20.12.2019. Для підтвердження правильності визначення митної вартості декларантом було подано документи відповідно до вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ. За результатами оцінки ризику щодо МД №UA508040/2020/002517, спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формами контролю: перевірка достовірності декларування витрат на транспортування; посилити контроль правильності визначення митної вартості товарів; витребувати документи, які підтверджують митну вартість товарів та її складові. Так, перевіркою поданих документів було встановлено наявність невідповідностей, а саме: у наданому до митного оформлення рахунку - фактурі від 20.12.2019 № ВSМ1912091 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Також, рахунок не містить інформацію про валюту в якій він виставлений. Крім цього, представник відповідача у відзиві зазначає, що в рахунку на оплату №165 від 11.03.2020 від ТОВ "Лімертін Карго Делівері" присутні витрати за транспортно - експедиторські послуги, надані експедитором для ТОВ "КФ Строй Мастер" при здійсненні міжнародного перевезення вантажу у контейнері PONU8221549, які не включені до митної вартості товару, що суперечить п. 5 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України. Також, відповідач посилається на те, що за інформацією фрахтового брокера IMEXRANS (www.seafreight.com.ua/ru/price) вартість доставки 40 - футового контейнера (20НС) до митного кордону України (порти Великої Одеси) з порту Shanghai (Китай) (географічно найближче розташований до порту WUHU, гирловий порт річки Янцзи), становить від 1825 до 2300 доларів США. Тоді як, у розпорядженні митниці наявний рахунок (165 від 11.03.2020 від ТОВ "Лімертін Карго Делівері") на компенсацію вартості перевезення контейнера № PONU8221549 згідно якого витрати пов`язані з доставкою вантажу становлять 25313,60 грн. (або 1000 доларів США по курсу на дату рахунку). Серед документів для підтвердження транспортних витрат, декларантом надано договір транспортного експедирування № 02012020-1 від 02.01.2020. Відповідно до п.1.1 даного договору експедитор (ТОВ "Лімертін Карго Делівері") зобов`язується забезпечити послуги з організації перевезення вантажів Клієнта (ТОВ «Строй Мастер»). Відповідач звертає увагу на те, що із вказаного договору не вбачається, що саме ТОВ "Лімертін Карго Делівері" встановлює вартість перевезення, надані до митного оформлення документи не містять посилань на визначення ціни перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару. У зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, паркування, страхування; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково було надіслано: прас - лист, бізнес - пропозицію компанії. Перевіркою додатково поданих документів було встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості. Додатково наданий прас - лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прас - листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Таким чином, декларантом не було надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: якщо здійснювалось страхування, - страхові документи; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи; копію митної декларації країни - відправлення. В результаті проведеної з митним брокером консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Так, митна вартість товару №1 було скориговано та визначено за резервним методом відповідно до зазначеної статті на підставі інформації наявної у митного органу МД від 05.02.2020 № UA100480/2020/800944, а саме:2,51 Дол. США/кг (числове значення митної вартості становить: 16775*2,51=42105,25 Дол.США). Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості № UA508040/2020/000030/2 від 23.03.2020, Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято правомірно. Крім цього, відповідач заперечив щодо клопотання позивача про стягнення з Чорноморської митниці Держмитслужби витрат на правову допомогу в розмірі 2000, 00 грн., оскільки відсутні докази, які б підтверджували понесені витрати за надані послуги. Просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

10.11.2017 року між ТОВ "КФ Строй Мастер" (Покупець) та XUANCHENG BATHMALL SANITARY WARE CO LTD (Продавець) був укладений контракт № CH-UA- 17/11/10.

23.03.2020 року декларантом підприємства ТОВ "КФ "Строй Мастер" (код ЄДРПОУ 36236056) за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару №UA508040/2020/002517. Товар: «Ванни акрилові. Торговельна марка «LOTUS», задекларованого у товарній під категорії 3922100000 згідно УКТЗЕД, країна походження Китай, ввезено на умовах поставки «FORB -Wuhu», на виконання умов договору від 10.11.2017 № CH-UA- 17/11/10 укладеного між позивачем та XUANCHENG BATHMALL SANITARY WARE CO., LTD.

Під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно, а саме в сумі 27043,50 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. 57, 58 Митного кодексу України.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом, надано наступні документи: пакувальний лист від 20.12.2019, рахунок - фактура № ВSМ191209-1 від 20.12.2019, коносамент SHALEG2001152 від 24.01.2020, транспортна накладна б/н від 20.03.2020, зовнішньо - економічний договір від 10.11.2017 № CH-UA- 17/11/10, декларація про походження товару №ВSМ191209-1 від 20.12.2019; банківський платіжний документ, що стосується товару №100 від 27.12.2019, №3 від 17.03.2020; рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно - експедиційні послуги №165 від 11.03.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1103/2-20 від 11.03.2020; доповнення до зовнішньо - економічного договору (контракту) №5 від 20.12.2019, б/н від 20.11.2018, б/н від 20.12.2019; договір (контракт) про перевезення №02012020-1 від 20.01.2020.

За результатами оцінки ризику щодо МД №508040/2020/002517 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів та витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів з коментарем до них "можливе заниження митної вартості товару":

- перевірка достовірності декларування витрат на транспортування;

- посилити контроль правильності визначення митної вартості товарів;

- витребувати документи, які підтверджують митну вартість товарів та її складові.

Декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, паркування, страхування; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково було надіслано:

- прайс - лист фірми "XUANCHENG BATHMALL SANITARY WARE CO.,LTD";

- комерційну пропозицію фірми "XUANCHENG BATHMALL SANITARY WARE CO.,LTD";

23.03.2020, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА508040/2020/000030/2, в якому зазначено про наявність у поданих документах розбіжностей, а саме:

- у рахунку - фактурі від 20.12.2019 № ВSМ1912091 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Також, рахунок не містить інформацію про валюту в якій він виставлений;

- у рахунку на оплату №165 від 11.03.2020 від ТОВ "Лімертін Карго Делівері" присутні витрати за транспортно - експедиторські послуги, надані експедитором для ТОВ "КФ Строй Мастер" при здійсненні міжнародного перевезення вантажу у контейнері PONU8221549, які не включені до митної вартості товару, що суперечить п. 5 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України. Також, відповідач посилається на те, що за інформацією фрахтового брокера IMEXRANS (www.seafreight.com.ua/ru/price) вартість доставки 40 - футового контейнера (20НС) до митного кордону України (порти Великої Одеси) з порту Shanghai (Китай) (географічно найближче розташований до порту WUHU, гирловий порт річки Янцзи), становить від 1825 до 2300 доларів США. Тоді як, у розпорядженні митниці наявний рахунок (165 від 11.03.2020 від ТОВ "Лімертін Карго Делівері") на компенсацію вартості перевезення контейнера № PONU8221549 згідно якого витрати пов`язані з доставкою вантажу становлять 25313,60 грн. (або 1000 доларів США по курсу на дату рахунку). Серед документів для підтвердження транспортних витрат, декларантом надано договір транспортного експедирування № 02012020-1 від 02.01.2020. Відповідно до п.1.1 даного договору експедитор (ТОВ "Лімертін Карго Делівері") зобов`язується забезпечити послуги з організації перевезення вантажів Клієнта (ТОВ «Строй Мастер»). Відповідач звертає увагу на те, що із вказаного договору не вбачається, що саме ТОВ "Лімертін Карго Делівері" встановлює вартість перевезення, надані до митного оформлення документи не містять посилань на визначення ціни перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару.

За результатами проведеної з митним брокером консультації, митну вартість товару №1 було скориговано та визначено за резервним методом відповідно до зазначеної статті на підставі інформації наявної у митного органу МД від 05.02.2020 № UA100480/2020/800944, а саме:2,51 Дол. США/кг (числове значення митної вартості становить: 16775*2,51=42105,25 Дол.США).

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст. 51, ч.1 ст. 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Даний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 30.01.2018 по справі №804/16980/14.

Щодо доводу митного органу про ненадання декларантом страхових документів, то суд зазначає, що такі доводи спростовуються матеріалами справи, оскільки за змістом контракту від 10.11.2017 №CH-UA-17/11/10 умовами поставки спірної партії товару є FOB WUHU, що відповідно до пунктів А.3. та Б.3. "Договори перевезення та страхування" терміну поставки FOB (FREE ON BOARD (...named port of shipment) Інкотермс 2010, за якими постачався товар позивачу за вказаним контрактом, як у продавця так і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування. Відтак, при поставці товару на умовах FOB сторони самостійно вирішують, чи бажають вони застрахувати товар та в якій мірі.

При цьому, якщо за твердженням декларанта, страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то, на думку суду, саме Митниця повинна довести наявність цього факту.

Стосовно відсутності у рахунку-фактурі від 20.12.2019 № ВSМ1912091 посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця та те, що рахунок не містить інформацію про валюту в якій він виставлений, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною 2 ст.53 МК України, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Рахунок-фактура - це вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.

Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Згідно з загальносвітовою практикою, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

Таким чином, згідно з загальносвітовою практикою реквізити зовнішньоекономічної угоди не є обов`язковим реквізитом інвойсу.

Крім того, вказані обставини не виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 80269231.

Отже, оскільки законодавством України не затверджено форму рахунку-фактури (інвойсу), посилання митного органу на відсутність того чи іншого реквізиту інвойсу є необґрунтованим та безпідставним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відсутність банківських реквізитів та посилання на контракт у рахунку-фактурі від від 20.12.2019 № ВSМ1912091 жодним чином не впливає на складові митної вартості та не може бути підставою для коригування вартості товару.

Щодо посилань митного органу на те, що додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців, то колегія суддів зазначає, що прайс-лист це документ інформаційного характеру, який містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.

Також, довід відповідача про те, що згідно відомостей інтернет - ресурсу www.seafreight.com.ua/ru/price, за інформацією фрахтового брокера IMEXRANS вартість доставки 40 - футового контейнера (20НС) до митного кордону України, становить більше, ніж зазначено декларантом, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Так, згідно наданого декларантом до митного оформлення договору № 020/2020-1 транспортного експедирування від 02.01.2020, ТОВ "Лімертін Карго Делівері" (експедитор) зобов`язується організувати за рахунок ТОВ «КФ Строй Мастер» (клієнта) транспортно - експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно - експедиторських послуг клієнтові за погодженням сторін.

Умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються за угодою сторін і оформляються заявками. (п. 1 та п.2 Договору).

Згідно рахунку ТОВ "Лімертін Карго Делівері" №165 від 11.03.2020, наданого ТОВ «КФ Строй Мастер» на виконання договору № 020/2020-1 від 02.01.2020, сторони дійшли згоди про те, що вартість перевезення вантажу (одного 40-фунтового контейнера № PONU8221549 ) за межами державного кордону становить 25313,50 грн.

Аналогічна інформація містить і у довідці про транспортні витрати № 1103/20-20 від 11.03.2020, виданої ТОВ "Лімертін Карго Делівері", згідно якої транспортні витрати з доставки вантажу в контейнері № PONU8221549 по коносаменту SHALEG2001152 від 24.01.2020 по маршруту порт WUHU (China) - порт Південний (Україна) склали 25313,50 грн.

Отже, за наявності інформації щодо узгодженої сторонами суми витрат на перевезення товару, необґрунтованими є посилання відповідача на інформацію з інтернет - ресурсів, як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Дана правова позиція суду відповідає висновкам викладеним у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 540/2828/19 від 30.06.2020.

Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення ст.VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, оскільки ним не наведено обставини та докази того, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті Угоди. Більш того, відповідно до положень МК України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу.

Крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для коригування відповідачем митної вартості товару слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, то "за результатами проведеної з митним брокером консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу- МД від 05.02.2020 № UA100480/2020/800944, а саме:2,51 Дол. США/кг (числове значення митної вартості становить: 16775 *2,51=42105,25 Дол.США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів;- за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;- на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

Проте, на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження правильності, повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA508040/2020/000030/2 від 23.03.2020 року, відтак - задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, відшкодуванню підлягає сума сплаченого позивачем судового збору, згідно з платіжними дорученнями №16 від 13.05.2020 у розмірі 2102,00 грн.

Щодо судових витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат, приймаються:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 02.01.2020 № 1СМ та додаткової угоди до нього № 000030/2 від 20.05.2020 (передбачено, що протягом 10 днів з дати прийняття підписання сторонами даної додаткової угоди, клієнт оплачує послуги, сторони підписують акт прийому-передачі наданих послуг. Відповідний акт був підписаний позивачем та адвокатським бюро «Євгена Малюка» 20.05.2020 та відповідно до платіжного доручення №58 від 01.06.2020, позивачем сплачено 2000 грн за надання правничої допомоги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суті виконаних послуг, а також враховуючи конкретні обставини справи, яка є справою незначної складності та розглядалася в спрощеному провадженні, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 2000,00 грн. є співмірною та вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби витрати на правову допомогу за складання та подання позовної появи.

Оскільки головуючий суддя по справі перебував у відпустці з 22.07.2020 по 26.08.2020 включно, повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.08.2020.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби №UA508040/2020/000030/2 від 23.03.2020 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м.Херсон, вул.Гоголя,13) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (код ЄДРПОУ 0036236056, 73000, м.Херсон, вул.Стрітенська, 21-А) сплачений судовий збір у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) та витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 108020200