Court ruling № 91169545, 20.08.2020, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 серпня 2020 року м. Рівне №460/2196/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, за участю секретаря судового засідання А.М. Юрчук, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Ярмольчук В.С.,

відповідача: представник Прус А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимог,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу від 05.11.2010 №Ф-518У у сумі 758,46грн, від 29.03.2011 №Ф-18У в сумі 782,34грн.

Ухвалою суду від 27.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, зазначено про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Відповідач вказує, що про спірні вимоги позивачу було відомо вже декілька років, про свідчать постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 у справі №817/2738/17 та від 30.01.2015 у справі №817/3888/14.

10.06.2020 позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, обґрунтоване тим, що про порушення своїх прав вона дізналася лише 28 січня 2020 року - з моменту отримання постанов про відкриття виконавчого провадження. Крім того, порушення відповідачем прав, свобод та інтересів має триваючий характер, оскільки дія спірних вимог є постійною, не обмежується разовим застосуванням. Відтак, строк звернення до адміністративного суду слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) вимог про сплату боргу.

16.06.2020 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд визнати протиправними та скасувати дублікати вимог про сплату боргу від 05.11.2010 №Ф-518У у сумі 758,46грн, від 29.03.2011 №Ф-18У в сумі 782,34грн.

У судовому засіданні представник позивача звернув увагу на те, що встановленого процесуальними нормами строку звернення до суду у даному випадку пропущено не було, оскільки позивач оскаржує саме дублікати вимог відповідача, які перебувають на виконанні в органі державної виконавчої служби. Вказав, що оригіналів вимог не існує, а для виконання відповідачем подано саме дублікати вимог про сплату боргу, прізвище в яких не відповідає прізвищу позивача. Зазначив, що заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем було подано лише у зв`язку з тим, що на пропущенні такого строку у відзиві на позовну заяву наполягав відповідач.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд встановив та врахував наступне.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу наведених норм слідує, що для звернення до суду встановлюється шестимісячний строк, а перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений доказами день, коли вона дізналася про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що копії вимог про сплату боргу від 05.11.2010 №Ф-518У у сумі 758,46грн, від 29.03.2011 №Ф-18У в сумі 782,34грн позивач отримала 28.01.2020 згідно з супровідним листом Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 28.01.2020 №8487. Представник позивача стверджує, що на виконанні в органі виконавчої служби знаходяться саме дублікати вимог. Відтак, ОСОБА_1 було отримано копії зазначених дублікатів.

Жодних доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.

Суд відхиляє посилання відповідача на постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 у справі №817/2738/17 та від 30.01.2015 у справі №817/3888/14, оскільки аналіз змісту зазначених рішень дає підстави для висновку суду про те, що під час розгляду даних справ позивач дізналася про існування вимог про сплату боргу від 05.11.2010 №Ф-518У та від 29.03.2011 №Ф-18У, в той час як предметом розгляду даної справи є дублікати вказаних вимог.

Отже, у даному випадку строк звернення до суду слід рахувати з 28.01.2020.

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою 23.03.2020.

Таким чином, враховуючи правила обчислення строків, встановлені ст.120 КАС України, суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду позивачем пропущено не було.

Керуючись статтями 122, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимог подано у строк, установлений законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремо не оскаржується.

Повну ухвалу складено 25 серпня 2020 року.

Суддя О.М. Дудар