Court ruling № 90875465, 10.08.2020, Centralnyi District Court of Mykolaiv City

490/8130/19

н\п 1-кп/490/362/2020

У Х В А Л А

04 серпня 2020 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Мамаєвої О.В.,

суддів: Лагоди К.О., Дірко І.І.

за участю секретаря Малявіної Т.В.,

під час судового розгляду обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12019150020001759, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, який навчається у Чорноморському національному університеті ім. П. Могили, 3 курс, офіційно не працюючого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, який навчається в Чорноморському національному університеті ім. П. Могили, 3 курс, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України,

Сторони судового провадження:

сторона обвинувачення: прокурор Потужник Р.В.;

сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисники: Петренко А.І., Марченко В.І.

ВСТАНОВИВ:

До обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 19 серпня 2020 р.

Як випливає зі змісту ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку тримання під вартою обвинуваченого незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор під час вирішення вказаного питання зазначив, що вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, пославшись в обґрунтування своєї позиції на те, що ризики, задля запобігання яких до нього застосований вказаний запобіжний захід станом на теперішній час не зникли і не зменшилися. Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просили змінити застосований запобіжний захід на більш м`який.

Вислухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

Зі змісту ст.199 КПК України слідує, що суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 є необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні.

З метою запобігання вказаним ризикам, ОСОБА_1 доцільно обрати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підставами ввжати, що ОСОБА_1 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, що дає підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому наявні ризики, передбачені п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

- незаконно впливати на іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні є те, що ОСОБА_1 з 2016 року навчається разом з ОСОБА_2 у Чорноморському національному університеті ім. П.Могили м. Миколаєва, та підтримують приятельські стосунки між собою. ОСОБА_1 відомо його місце проживання та він може впливати таким чином на обвинуваченого ОСОБА_2 з метою перекручування об`єктивної істини у кримінальному провадженні, тому наявні ризики, передбачені п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Застосування до ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків обвинуваченого.

У відповідності до положення п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв`язку з чим, приймаючи до уваги вказані вимоги, відсутні підстави для визначення відносно ОСОБА_1 застави.

Всі вищевикладені обставини, вказують на те, що обрання більш м`якого запобіжного заходу не зможе гарантовано запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1,3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, про наявність яких наведено вище.

Зокрема, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 офіційного заробітку не має, таким чином не зрозуміло за які кошти він буде прибувати за викликом слідчого, прокурора судді. Також зазначений запобіжний захід не зможе запобігти спілкуванню з обвинуваченим ОСОБА_2 , та ризику незаконного впливу на останнього.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави є недоцільним, оскільки обвинувачений офіційно не працює та не має іншого джерела доходів, окрім протиправної діяльності. Крім того, даний запобіжний захід не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не виявляється можливим у зв`язку з тим, що захід не зможе запобігти спілкуванню з ОСОБА_2 , та ризику незаконного впливу на останнього.

Застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ніяким чином не перешкоджає йому вчинити інше кримінальне правлопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду і здійснювати незаконний вплив на ОСОБА_2 .

Вік та стан здоров`я ОСОБА_1 не перешкоджають застосуванню до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст.183,194,199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

За такого, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 331, 370-372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити до 01 жовтня 2020 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м`який - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 7 днів з моменту проголошення ухвали, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя О.В.Мамаєва

Судді І.І. Дірко

К.О. Лагода