Court ruling № 90854869, 07.08.2020, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

У Х В А Л А

07 серпня 2020 року м. Харків Справа № 913/85/20

Провадження №1/913/85/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вікс", м. Харків

до відповідача Фермерського господарства "Кринички-Л", с. Новочервоне Троїцького району Луганської області

про стягнення 129980 грн. 00 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Без виклику та повідомлення сторін

Суть спору: про стягнення з відповідача збитків у вигляді вартості товару, переданого на зберігання, у сумі 129980 грн 00 коп.

Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження регулюються ст. 252 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Як відомо, на цей час в Україні тривають карантинні заходи, запроваджені постановою КМ України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та встановлено карантин з 12.03.2020 до 31.08.2020 на усій території України.

Відповідно п. п. 3 п. 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

У той же час, відповідно до розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-ІХ від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06.08.2020.

Таким чином, встановлені ГПК України процесуальні строки для розгляду справи не є порушеними.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, 29.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вікс" (позивач - поклажодавець) та Фермерським господарством "КриничкиЛ" (відповідач - зберігач) був укладений договір № 2908-3 про надання послуг відповідального зберігання, за умовами якого позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання дизпаливо об`ємом 4850 дм3, масою 4049,75 кг, що підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 2908-3 від 29.08.2019 та актом прийому-передачі від 29.08.2019, який є невід`ємною частиною цього договору.

Зберігання товару мало здійснюватися за адресою: Луганська область, Троїцький район, с. Новочервоне, вул. Гагаріна, б. 2 (п. 1.3 договору).

Згідно п. 3.2 договору зняття товару зі зберігання здійснюється в місці зберігання товару за актами приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.1.5 договору відповідач (зберігач) зобов`язався у випадку припинення дії цього договору за вимогою позивача (поклажодавця) повернути останньому весь товар зі зберігання на умовах повної оплати за надані послуги.

Щодо строку дії договору № 2908-3 про надання послуг відповідального зберігання, то за умовами п. 9.2 сторони дійшли згоди, що він набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, але у всякому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Також 12.11.2019 позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення у триденний строк товару, переданого на зберігання.

Оскільки відповідач не повернув 4850 л дизпалива позивач звернувся до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 23.03.2020 проти позову заперечує з посиланням на те, що голова господарства не міг бути присутнім 21.10.2019 в місці зберігання товару з причини знаходження у м.Сватове на закупівлі насіння соняшнику. Акт про недопуск до перевірки від 21.10.2019 відповідач оцінює критично, оскільки вважає, що не дотримані чинні нормативні акти, які регулюють проведення інвентаризації товару, відсутні докази створення відповідної комісії, уповноваження до неї осіб, вказаних в акті, документ є односторонньо складеним тощо. Відповідач зазначає, що він був готовий передати товар на першу вимогу позивача, про що повідомив його телефоном. Вимоги про стягнення збитків вважає необгрунтованими через відсутність усіх складових цього цивільного правопорушення.

30.07.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з передачею позивачу товару зі зберігання, вартість якого складають заявлені до стягнення збитки у сумі 129980 грн 00 коп.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором зберігання, зміст і умови якого визначені ч. 1 ст. 936 ЦК України, відповідно до якої за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Факт передачі ТОВ "Компанія "Вікс" на зберігання Фермерському господарству "Кринички-Л" товару у вигляді палива дизельного Євро сорт Е екологічний клас К5 (ДТ-Е-К5), яке відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 для ДП-Л-ЄВРО 5-ВО, об`ємом 4850 л, вартістю 129980,00 грн. підтверджується актом прийому-передачі від 29.08.2019 року, який є додатком № 1 до договору, та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 2908-3 від 29.08.2019, які засвідчені підписами уповноважених осіб, скріплені печатками сторін.

Згідно ч. 1 ст. 938 ЦК України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Як свідчать матеріали справи, 24.07.2020 сторони підписали акт прийому-передачі до договору № 2908-3 про надання послуг відповідального зберігання від 29.08.2020, за яким Фермерське господарство "Кринички-Л", як зберігач, передав ТОВ "Компанія "Вікс", як поклажодавцеві зі зберігання товар - паливо дизельне Євро сорт Е екологічний клас К5 (ДТ-Е-К5), яке відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 для ДП-Л-ЄВРО 5-ВО, об`ємом 4850 л, вартістю 129980,00 грн.

У зв`язку з тим, що предмет спору складають збитки у вигляді вартості товару, переданого на зберігання, у сумі 129980 грн 00 коп., проте, відповідач повернув позивачу цей товар, що виключає фактичні підстави позову, й, як наслідок правові підстави позову про стягнення збитків.

Провадження у справі закривається, якщо відсутній предмет спору, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

За таких обставин провадження у справі слід закрити.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону від 22.05.2015 № 484-VIIII) сплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду у сумі 2102 грн. 00 коп. повертається з Державного бюджету України, про що суд виносить відповідну ухвалу.

Відшкодування витрат на послуги адвоката, заявлене позивачем, судом не здійснюється через закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 235, ч. 4 ст. 236 ГПК України, суд

у х в а л и в:

Провадження у справі за позовом ТОВ "Компанія "Вікс", м. Харків, ідент. код 41490014 до відповідача Фермерського господарства "Кринички-Л", с. Новочервоне Троїцького району Луганської області, ідент. код 34970573 про стягнення 129980 грн. 00 коп. збитків з а к р и т и.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 07.08.2020 у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.

Суддя Н.М.Зюбанова