Court ruling № 90815826, 06.08.2020, Shevchenkivskyi District Court of Lviv City

Справа № 466/5351/20

У Х В А Л А

06 серпня 2020року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді Свірідової В.В.

при секретарі Шаповалової Ю.О.

з участю прокурора Войценко А.І.

захисника Сиворіг А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

представник потерпілої ОСОБА_2 адвоката Кулик О.Я.

представник потерпілої ОСОБА_3 адвоката Ільків М.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020140000000270 від 18.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей (2009 ІНФОРМАЦІЯ_2 2014 року народження), тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше несудимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, -

встановив:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

На досудовому слідстві ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк тримання обвинуваченого під вартою завершується 18.08.2020 року.

У зв`язку з такими обставинами у підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки розглянути справу у передбачені законом строки не представляється за можливе, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому не змінились.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Сиворіг А.О. не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Представники потерпілих ОСОБА_2 - адвокат Кулик О.Я., ОСОБА_3 - адвокат Ільків М.М. не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників процесу, ознайомившись з долученим до клопотання письмовими доказами, суд прийшов до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.07.2020 обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з утриманням у Львівській установі виконання покарань УДПтСУ у Львівській області.

Встановлено, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні №12020140000000270 від 18.04.2020 поступив до Шевченківського районного суду м. Львова 16.07.2020.

Відповідно до ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні судом не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей щодо міцних соціальних зав`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинуваченого, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувальних актів, ОСОБА_1 інкриміновано тяжкий злочин, за який передбачена відповідальність виключно у виді позбавлення волі.

Суд приходить до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Суд вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

У відповідності до п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд вправі при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки, обвинуваченому інкримінується вчинення злочину, який спричинив загибель двох людей, суд вважає за недоцільне визначати обвинуваченому заставу.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 199, 331, 336, 372 КПК України, суд, -

постановив:

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів – з 19 серпня 2020 по 17 жовтня 2020 (включно).

Вручити копію ухвали учасникам процесу.

Скерувати копію ухвали на виконання до Львівської установи відбування покарань (№19) УДПтСУ у Львівській області.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду в семиденний строк з дня оголошення ухвали, обвинуваченим з моменту вручення копії ухвали.

Суддя В. В. Свірідова