Court ruling № 90802497, 05.08.2020, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

05 серпня 2020 р. Справа № 520/10075/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши адміністративний позов Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Сумська, буд. 96,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 23915446) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України в особі Департаменту нотаріату та державної реєстрації у частині невиконання наказу №2184/5 від 24.06.2020 про задоволення скарги Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ від 13.03.2020;

- зобов`язати Міністерство юстиції України в особі Департаменту нотаріату та державної реєстрації виконати наказ №2184/5 від 24.06.2020 про задоволення скарги Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ від 13.03.2020;

- зобов`язати Департамент нотаріату та державної реєстрації скасувати рішення від 06.03.2020 №51510484, прийняте державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Г. А.;

- усі судові витрати, зокрема витрати на правничу допомогу, покласти на Відповідача.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами п. 1 ч. 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Отже, суд доходить висновку про те, що під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звертається особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як слідує з позовної заяви, в даному випадку спірні відносини по суті виникли у зв`язку з порушенням права власності позивача на майно, а саме: на нежитлові приміщення третього поверху №1-6, 8-20, в літ. «А-3», загальною площею 357,3 кв. м, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96, у зв`язку з внесенням запису про право власності №35838724 на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ. «А-3», загальною площею 357,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96.

Так, передумовою вчинення реєстраційних дій є невирішений спір про приватне право, зокрема, право на конкретний об`єкт нерухомого майна. Реєстрація права власності є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно. Водночас, реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять права, зокрема, на майно і полягають саме в офіційному визнанні державою цих фактів.

В даній справі предметом спору є визнання протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України в особі Департаменту нотаріату та державної реєстрації у частині невиконання наказу №2184/5 від 24.06.2020 про задоволення скарги Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ від 13.03.2020; зобов`язання Міністерство юстиції України в особі Департаменту нотаріату та державної реєстрації виконати наказ №2184/5 від 24.06.2020 про задоволення скарги Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ від 13.03.2020; зобов`язання Департамент нотаріату та державної реєстрації скасувати рішення від 06.03.2020 №51510484.

Проте, заявлені позивачем підстави позову по суті зводяться та стосуються не стільки рішення Мін`юсту, скільки спору про право на нерухоме майно та обставини його припинення.

Таким чином, оскільки розглядувані правовідносини виникли зі спору про приватне право, то захист порушених прав позивача має здійснюватися за правилами цивільного судочинства, а даний спір не є публічно-правовим спором.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Крім того, згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 396/2550/17, від 21 березня 2018 року у справі № 802/1792/17-а, від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15 та від 08 травня 2018 року у справі № 826/1001/15, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Виходячи із наведеного у сукупності та характеру спірних відносин, даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Окремо суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Враховуючи вищевикладене, оскільки даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №520/7501/2020.

Керуючись ст. ст. 5, 17, 170, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №520/10075/2020 за позовом Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції загального місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 05 серпня 2020 року.

Суддя Сагайдак В.В.