Decision № 90801239, 29.07.2020, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 р. Справа№200/3881/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А. за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 200/3881/20-а за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення від 06.03.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення від 06.03.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він з 13.07.2010 року є одержувачем пенсії за віком, що призначена відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 04.03.2020 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Але позивач отримав рішення про відмову в перерахунку його пенсії від 06.03.2020 року у зв`язку з несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску до Пенсійного фонду України за період роботи з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року підприємством ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

З вказаним рішенням відповідача позивач не погоджується з підстав того, що відповідно до його трудової книжки та довідок, які він надав відповідачу при зверненні із заявою про перерахунок пенсії, його пільговий стаж склав понад п`ятнадцять років за Списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України від 16.01.2003 року № 363, що на його думку, дає право на визначення розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Вважаючи, що відповідальність за несплату страхових внесків несе саме підприємство - страхувальник, на якому працює працівник, позивач просить суд скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії від 06.03.2020 року та зобов`язати відповідача розглянути повторно його заяву № 1381 про перерахунок пенсії від 04.03.2020 року відповідно до вимог Закону України «Про підвищення шахтарської праці», зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 період його роботи з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля».

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію з 2010 року. Позивач звернувся 04.03.2020 року до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 1381 про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу згідно з Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідно до наданих позивачем документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) за період з 01.01.1999 по 31.01.2019 року встановлено, що страховий стаж позивача на підземних роботах становить 12 років 11 місяців 23 дні замість необхідних 15 років, передбачених Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Наявність такого стажу обумовлена несплатою до Пенсійного Фонду України щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску за період з 01.01.2018 по 31.01.2020 року підприємством ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», що є порушенням вимог ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У зв`язку із наведеним вище, рішенням № 1381 від 06.03.2020 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії по збільшенню пільгового стажу. Також додатково відповідач зазначає, що стягнення судового збору повинно здійснюватись з Державного бюджету або з направленням до Казначейської служби України для надходження відповідних коштів на зазначені асигнування за відповідною програмою Казначейської служби України. У зв`язку із наведеним вище просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Ухвалою від 15.04.2020 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення від 06.03.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/3881/20-а. Розгляд адміністративної справи № 200/3881/20-а суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ухвали від 15.06.2020 року суд вирішив проводити подальший розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 09 год 00 хв 08.07.2020 року. Витребував у Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відомості про застраховану особу (форма ОК-5) відносно ОСОБА_1 .

Суд виніс ухвалу від 08.07.2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10 год 00 хв 29.07.2020 року.

Сторони на судове засідання не з`явились, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено копією паспорта серії НОМЕР_1 (а.с. 5-7).

Позивач перебуває на обліку в Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком з 13.07.2010 року (а.с. 9), що не є спірним питанням в даній адміністративній справі.

Як вбачається із копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 15.09.1978 року (а.с. 12-18), позивач працює в якості електрослюсаря підземного п`ятого розряду з повним робочим днем на підземних роботах в шахті на ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 21.03.2017 року (запис № 28) та згідно з записом № 30 у трудовій книжці станом на 20.03.2020 року продовжував працювати.

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.03.2020 року за вих. № 1-552, що видана на ім`я ОСОБА_1 . Державним підприємством «Селидіввугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» підтверджується, що позивач працював повний робочий день у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» та виконував гірничі роботи з видобування вугілля підземним засобом у період з 06.02.2017 року по теперішній час (дата видачі довідки 04.03.2020 року) за професією (посадою) електрослюсаря підземного, що передбачена Списком 1 розділу 1 підрозділу 1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 року (а.с. 19).

Довідками №№ 141 та 142 від 23.03.2020 року за вих. №№ 1-699/1 та 1-699/2, що видані на ім`я ОСОБА_1 . Державним підприємством «Селидіввугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна», підтверджено період роботи позивача в Відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 06.02.2017 року по теперішній час (23.03.2020 року - дата видачі довідки) на посаді електрослюсаря підземного. У довідках міститься твердження про те, що роботодавцем в періоди з 01.02.2017 року по 31.12.2019 року та з 01.01.2020 року по 29.02.2020 року щомісячно на зарплату позивача нарахований єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22 % (а.с.10, 11). За інформацією вказаних довідок, єдиний соціальний внесок перераховано до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області на користь бюджету за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року у повному обсязі, за період з 01.04.2019 року по 31.12.2019, з 01.01.2020 року по 29.02.2020 року частково.

Як встановлено на підставі матеріалів справи позивач звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 1381 від 04.03.2020 року про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу згідно з Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (а.с. 1, 8, 28, 35).

За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем 06.03.2020 року прийнято рішення № 1381 «Про відмову в перерахунку пенсії» ОСОБА_1 , в якому зазначено, що страховий стаж позивача на підземних роботах становить 12 років 11 місяців 23 дні, замість необхідних 15 років, передбачених Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Наявність такого стажу обумовлена несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску за період з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року підприємством ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», що саме і стало підставою для відмови позивачеві в перерахунку його пенсії (а.с. 8).

Будучи не згодним із рішенням відповідача щодо відмови в перерахунку його пенсії, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

16 вересня 2008 року набув чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Цей Закон спрямований на підвищення престижності-шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально - побутових проблем шахтарів.

Дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Однією із умов особливостей застосування Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є наявність 15 років роботи на роботах за списком № 1.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики № 720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі Інструкція) передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Зі змісту спірного рішення відповідача вбачається, що до пільгового стажу позивача не зараховано період його роботи з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

За результатами судового розгляду встановлено, що у трудовій книжці серії НОМЕР_2, наданій позивачем, відомості про роботу за спірний період, а саме з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року внесені відповідно до вимог Інструкції, крім того, містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займану посаду і період виконуваної роботи для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці.

Крім того, вказані відомості підтверджуються довідками ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» № 141 від 23.03.2020 року, № 142 від 23.03.2020 року та № 1-552 від 04.03.2020 року.

Також, згідно з даними, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у спірні періоди позивач дійсно отримував заробітну плату на шахті, трудовий стаж у спірний період зараховано за кодом ЗП3013А1.

Відповідно до постанов правління ПФУ від 10 червня 2004 року № 7-6 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», від 05 листопада 2009 року № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», від 08 жовтня 2010 року № 22-2 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та від 03 грудня 2013 року № 25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 року № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спец стажу за № ЗП3013А1 для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Тобто, при здачі звітів страхувальником до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаними професіями за відповідними кодами, що в свою чергу відповідає положенням ч. 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Щодо не врахування відповідачем до пільгового стажу спірного періоду роботи на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» у зв`язку з відсутністю сплати внесків підприємством на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону № 1058).

За приписами ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI ( далі Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно з ч.2. ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.

З аналізу наведених норм законів суд доходить висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії з підстав, викладених у спірному рішенні від 06.03.2020 року за № 1381.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2. Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, відповідно до ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається великий обсяг прав та обов`язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Таким чином, відмова в перерахунку пенсії, зокрема через відсутність відомостей про сплату щомісячних внесків за спірні періоди, суперечить нормам чинного законодавства України, в тому числі приписам статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, наявні усі підстави для зарахування позивачу до пільгового та страхового стажу періоду роботи з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року, що дає право на перерахунок пенсії у відповідності до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

З огляду на що, позовні вимоги про скасування рішення № 1381 від 06.03.2020 року про відмову в перерахунку пенсії також підлягають задоволенню із зобов`язанням відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії № 1381 від 04.03.2020 року.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір в сумі 840, 80 грн згідно з квитанцією від 06.04.2020 року № 0.0.1669129455.1 (а.с.4).

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 840, 80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274, місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Герої Праці, буд. 6) про скасування рішення від 06.03.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1381 від 06.03.2020 року «Про відмову в перерахунку пенсії» ОСОБА_1 на пільгових умовах згідно з Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 1381 від 04.03.2020 року про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням висновків суду, зарахувавши до пільгового та страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року на підприємстві Відокремленого підрозділу «шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля».

Стягнути з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб