Court ruling № 90777968, 27.07.2020, Leninskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Єдиний унікальний номер 203/14/20

У Х В А Л А

27 липня 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

при секретарі - Водоп`янової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040030002696 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Дахно Ю.С.,

захисника Гусєва І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні захисник адвокат Гусєв І.І. та обвинувачений ОСОБА_1 віднесли розгляд клопотання на розсуд суду.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, приходить до наступного висновку.

Стаття 199 КПК України визначає порядок продовження строку тримання під вартою, крім підстав передбачених у статті 184 КПК України, суддя повинен дослідити обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При вирішенні питання щодо можливості зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість підозрюваного, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Суд зазначає, що існує достатньо підстав вважати, що опинившись на волі, обвинувачений може переховуватись від суду, адже у нього відсутні міцні соціальні зв`язки та існує обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінальних правопорушень, за які законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі, він може переховуватися від суду, вчинити новий злочин, відсутні докази на підтвердження наявності в нього стійких соціальних зв`язків, які стримували би його від намірів переховуватися від суду, оскільки він неодружений та не працевлаштований, вчинив даний злочин в період іспитового строку.

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаний із триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, а тому вважає за необхідне продовжити йому строк тримання під вартою.

Відтак, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу не зменшилися та не перестали існувати та суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаний із триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, оскільки ризики об`єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 23 вересня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.

Суддя К.О. Скрипник