Court ruling № 90725791, 03.08.2020, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

03 серпня 2020 року м. Київ № 640/10571/20

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши заяву відповідача у справі

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києвіпро визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДР: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 43141267), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо проведення фактичної перевірки діяльності позивача, за результатами якої було складено акт (довідку) фактичної перевірки від 03.12.2019;

2) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.12.2019 № 0015460509 на суму 510,00 грн., № 0015470509 на суму 6800,00 грн. та № 0015490509 на суму 86 грн.

Ухвалою від 24.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Враховуючи положення п. 6 ч. 6 ст. 12 , п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Між тим, 24.07.2020 канцелярією суду зареєстровано відзив відповідача, у прохальній частині якого відповідач просить, крім іншого:

розглядати справу в судовому засіданні з викликом учасників справи;

викликати в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які проводили фактичну перевірку.

Щодо першого зазначено про доцільність розгляду у судовому засіданні та тим, що є традиційною тезою ГУ ДПС в аналогічних клопотаннях, - що твердження позивача потребують детального аналізу та висвітлення, не зазначаючи однак, що перешкоджає контролюючому органу проводити аналіз та його висвітлювати у відзиві на позов. Водночас ГУ ДПС посилається на необхідність дослідження ряду питань, однак, заявник не зазначає - яких саме.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд виходить з наступного.

Щодо виклику свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеного вбачається, що оцінка рішення суб`єкта владних повноважень здійснюється виходячи з тих обставин та підстав, які були покладені в основу оскаржуваного рішення, які задокументовані в акті перевірки та відповідач не може посилатися на інші докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, що має місце у даному випадку із заявленим клопотанням про виклик свідків, що по своїй суті є клопотанням про отримання нових доказів, які не були покладені в основу оскаржуваних рішень.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити (ч. 2 ст. 91 КАСУ).

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КАС України учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Між тим, клопотання заявника не містить відомостей щодо місця проживання (перебування) свідків, їх поточного місця роботи та не містить деталізації - які саме конкретні обставини можуть повідомити вказані особи та не доведено, що вони мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити враховуючи необґрунтованість клопотання та невідповідність встановленим вимогам.

Щодо розгляду справи у судовому засіданні з викликом учасників справи та призначенням судового засідання, слід зазначити, що Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У взаємозв`язку з наведеними правилами, суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

У даному випадку відповідач не навів жодних обґрунтувань щодо необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.

Водночас суд звертає увагу, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні жодним чином не обмежує відповідача у виконанні його обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України.

Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, а також беручи до уваги предмет і підстави позову, характер спірних відносин, склад учасників справи та обсяг поданих матеріалів, а також положення ст. 262 КАС України, суд вважає заявлене клопотання необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами 65, 77, 91, 241, 243, 248, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві (без номеру і дати; вх. від 24.07.2020), викладені за змістом відзиву, - залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін