Decision № 90670965, 30.07.2020, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 р. Справа№200/6074/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

30.06.2020 ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Героїв праці, буд. 6, м. Селидове, Донецька область, 85400, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41247274) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2117 від 07.05.2020 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язання Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 02.07.1995 по 24.03.1996 у Шахтобудівельному управлінні «Коренд», в якості гірника підземного, з 24.10.2009 по 25.12.2009 у ВАТ «Донбасвуглерозробка», в якості прохідника, з 21.05.2018 по 23.07.2018 у ВСП «ШУ Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», в якості прохідника, з 24.04.1998 по 30.09.1998 у ЗАТ «Вуглевидобуток», в якості прохідника, з 27.10.2018 по 30.10.2018 у ТОВ «Укрцентраль», в якості прохідника, з 01.07.2016 по 14.05.2018 та з 07.09.2019 по 12.02.2020 у TOB «Шахтобудівельна компанія», в якості прохідника, з 08.11.2018 по 14.03.2019 у ТОВ «Шахтопроходчиське управління гірник», в якості прохідника, з 19.03.2019 по 26.06.2019 у ТОВ «ДДС-ПЛЮС», в якості прохідника, до пільгового стажу роботи за Списком №1;

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 05.05.2020 ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням періодів роботи з 02.07.1995 по 24.03.1996 у Шахтобудівельному управлінні «Коренд», в якості гірника підземного, з 24.10.2009 по 25.12.2009 у ВАТ «Донбасвуглерозробка», в якості прохідника, з 21.05.2018 по 23.07.2018 у ВСП «ШУ Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», в якості прохідника, з 24.04.1998 по 30.09.1998 у ЗАТ «Вуглевидобуток», в якості прохідника, з 27.10.2018 по 30.10.2018 у ТОВ «Укрцентраль», в якості прохідника, з 01.07.2016 по 14.05.2018 та з 07.09.2019 по 12.02.2020 у TOB «Шахтобудівельна компанія», в якості прохідника, з 08.11.2018 по 14.03.2019 у ТОВ «Шахтопроходчиське управління гірник», в якості прохідника, з 19.03.2019 по 26.06.2019 у ТОВ «ДДС-ПЛЮС», в якості прохідника, як пільгового стажу роботи Списком №1.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач при призначенні пенсії протиправно не врахував до пільгового стажу періоди його роботи, та за таких обставин відмовив йому в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 25 років в підземних умовах.

Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В установлений судом строк відповідачем через Відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що відповідно до наданих позивачем документів, з урахуванням вимог діючого законодавства України, страховий стаж ОСОБА_1 за даними трудової книжки та в індивідуальних відомостях про застраховану особу складає 26 років 7 місяців 13 днів. В тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 20 років 03 місяці 13 днів.

За таких обставин відповідачем відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки на момент звернення відсутній необхідний пільговий стаж. Також, відповідач зазначив, що відповідно до чинного законодавства та наданих на дату звернення документів право на пенсію за нормами частини 3 статті 114 Закону № 1058 позивач набуде за умови роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та набуття 25 років пільгового стажу роботи в підземних умовах або за нормами частини 2 статті 114 Закону № 1058 після досягнення 50 років за наявним стажем.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Новогродівським МВ УМВС України в Донецькій області 11.09.1997, має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Позивач звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою від 05.05.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Позивачем при зверненні до пенсійного органу надано наступні скан-копії документів:

- заяви, паспорту і ІНН;

- трудової книжки серії НОМЕР_3 від 1992 року;

- диплому серії НОМЕР_4 від 25.06.1992;

- військового квитка серії НОМЕР_5 від 23.12.1992;

- довідок, що підтверджують пільговий характер роботи виданої ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» №26/62 від 07.02.2020;

- довідки, що підтверджує пільговий характер роботи виданої ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Котляревська» №04-22/963 від 12.04.2018; №04- 14/474 від 11.02.2020;

- довідки про підземні спуски виданої ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Котляревська» № 04-14/473 від 11.02.2020;

- виписок з наказів про атестацію робочих місць по ВП шахта «Росія» № 96 від 01.02.1995, № 41 ОП від 07.04.2010; №297 ОП від 07.07.2014; № 80 ОП від 03.04,2015;

- історичної довідки виданої ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Котляревська» № 04-22/963 від 12.04.2018; №04-14/475 від 11.02.2020;

- архівної довідки виданої архівним відділом Новогродівської міської ради №102 від 25.07.2018;

- історичної довідки виданої ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» № 26/62 від 07.02.2020;

- наказ про атестацію робочих місць виданий ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» від 07.02.2020 № 26\62;

- довідки, що підтверджую пільговий характер роботи виданої ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» № 225 від 13.03.2020; №02/477 від 05.05.2020;

- наказів про атестацію робочих місць виданих ГОАО «Шахта «Красноармейская-Западная №1» (так в документах) №176 від 21.04.1997; №1166к від 16.04.2002; №216/1 від 16.04.2007;

- довідка про підземні спуски видана ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 13.03.2020 №90, №91;

- довідки, що підтверджують пільговий характер роботи виданої ТОВ Донбасвуглепроходка» №27 від 14.06.2018, №1179-к від 25.11.2008;

- довідки про підземні спуски виданої ТОВ «Донбасвуглепроходка» № 27 від 14.06.2018; №1180-к від 25.11.2008;

- виписки з наказу про атестацію робочих місць виданої ТОВ «Донбасвуглепроходка» №21/2-н від 25.12.2006;

- довідки виданої ТОВ «Донбасвуглепроходка» № 541-к від 04.08.2008;

- посвідчення виданого Міністерством вугільної промисловості УССР № 10761-PC від 07.06.1995;

- довідки про підземні спуски виданої ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» №90, №91 від 13.03.2020;

- довідки, що підтверджують пільговий характер роботи виданої ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» №02/526 від 05.11.2019, № 02\477 від 05.05.2020;

- наказів про атестацію робочих місць виданих ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» № 9 від 08.08.2008; № 17 від 14.08.2008 № 81 від 02.07.2010; №273 від 26.12.2012: № 222 від 01.07.2015;

- архівної довідки про підтвердження пільгового характеру роботу, виданої Виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЄК Добропіллявугілля» №162 від 11.02.2020;

- наказу про атестацію робочих місць виданого ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЄК Добропіллявугілля» №26-ОТ від 22.01.2015;

- довідки, що підтверджує пільговий характер роботи, виданої ТОВ «Краснолиманське» №773 від 22.03.2020;

- довідки про підземні спуски виданої ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» №69арх від 16.03.2020;

- довідки, що підтверджує пільговий характер роботи виданої ТОВ «Шахтопроходчиське управління гірник» № 55 від 22.11.2019;

- довідки про підземні спуски виданої ТОВ «Шахтопроходчиське управління гірник» №56 від 22.11.2019;

- довідки, що підтверджує пільговий характер роботи виданої ТОВ «ДДС-ПЛЮС» №25 від 12.02.2020;

- довідки про підземні спуски виданої ТОВ «ДДС-ПЛЮС» №26 від 12.02.2020;

- довідки, що підтверджує пільговий характер роботи виданої ТОВ «Шахтобудівельна компанія» №02/661 від 12.02.2020;

- довідки про підземні спуски виданої ТОВ «Шахтобудівельна компанія» №02/662 від 12.02.2020;

- наказів про атестацію робочих місць виданих ТОВ «Шахтобудівельна компанія» №12 від 29.04.2016.

07.05.2020 відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії стала відсутність необхідного стажу з підстав не зарахування окремих періодів роботи позивача до його страхового стажу. Відтак, відповідно до наданих позивачем документів, страховий стаж складає 26 років 7 місяців 13 днів. В тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 20 років 03 місяці 13 днів, в тому числі за ст. 14-20 - шахтарі складає 15 років 11 місяців 06 днів, за ст. 14-25 - шахтарі складає 07 місяців 07 днів, за кожний повний рік роботи на провідних посадах додатково зараховано 3 місяці згідно роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 за 15 років додатково зараховано 03 роки 09 місяців.

Суб`єктом владних повноважень зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи:

- з 02.07.1995 по 24.03.1996 у Шахтобудівельному управлінні «Корунд», з 24.10.2009 по 25.12.2009 на підприємстві ВАТ «Донбасвуглерозробка», так як відсутні підтверджуючі документи про пільговий характер роботи;

- з 21.05.2018 по 23.07.2018 на підприємстві ш\у «Білозерське» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля», оскільки відсутня довідка про підземні спуски з шахти «Новодонецька»;

- з 24.04.1998 по 30.09.1998 на підприємстві ЗАТ «Вуглевидобуток», оскільки архівна довідка не підтверджує факт пільгової роботи;

- з 27.10.2018 по 30.10.2018 на підприємстві ТОВ «Укрцентраль», так як підприємство переєстровано на непідконтрольній українській владі території та відсутні документи підтверджуючі пільговий характер роботи;

- з 01.07.2016 по 14.05.2018, з 07.09.2019 по 12.02.2020 на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія», оскільки відсутні довідки про підземні спуски з шахти «Покровська»;

- з 08.11.2018 по 14.03.2019 на підприємстві ТОВ «Шахтопроходчиське управління гірник», оскільки відсутня довідка про підземні спуски з шахти «Ювілейна»;

- з 19.03.2019 по 26.06.2019 на підприємстві ТОВ «ДДС-ПЛЮС», так як в довідці про підземні спуски відсутні штамп підприємства та підстава видачі довідки.

До страхового стажу не зараховано періоди:

- з 15.07.1992 по 11.12.1992 на підприємстві «Селидівське АТП № 11465», з 02.07.1995 по 22.03.1996 у Шахтобудівельному управлінні «Корунд», з 13.06.1996 по 21.08.1996 на підприємстві ТОВ «Хлібороб», оскільки відсутня дата заповнення трудової книжки, та не надані уточнюючі довідки про факт роботи.

За таких обставин відповідачем відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно частини 3 статті 114 Закону № 1058.

Також, відповідач зазначив, право на пенсію за нормами частини 3 статті 114 Закону № 1058 позивач набуде за умови роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та набуття 25 років пільгового стажу роботи в підземних умовах або за нормами частини 2 статті 114 Закону № 1058 після досягнення 50 років за наявним стажем.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що відповідно до записів № 11, 12, 23, 24, 39, 40, 52, 53, 54, 55, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65 трудової книжки серії БТ-ІІ №7361240 від 1992 року - ОСОБА_1 , позивач:

- з 02.07.1995 по 24.03.1996 працював гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті у Шахтобудівельному управлінні «Корунд»;

- з 24.04.1998 по 30.09.1998 працював підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті на підприємстві ЗАТ «Вуглевидобуток»;

- 24.10.2009 по 25.12.2009 працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті на підприємстві ТОВ «Донбасвуглерозробка»

- з 01.07.2016 по 14.05.2018 працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія»;

- з 21.05.2018 по 23.07.2018 працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті на ВСП «Шахтоуправління Білозерське» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля»;

- з 27.10.2018 по 30.10.2018 працював підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті на підприємстві ТОВ «Укрцентраль»;

- з 08.11.2018 по 14.03.2019 працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті на підприємстві ТОВ «Шахтопроходчиське управління гірник»;

- з 19.03.2019 по 26.06.2019 працював прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті на підприємстві ТОВ «ДДС-ПЛЮС»

- з 07.09.2019 по теперішній час працює прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія».

Судом встановлено, що записи № 2, 3, 4, 11, 12, 13, 14 трудової книжки позивача серії БТ-ІІ №7361240 від 1992 року, не містять дати заповнення трудової книжки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до статті 58 Закону № 1058-IV пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Статтею 114 № 1058-IV врегульовано питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до положень частини 1 статті 1 № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно з абзацом 1 частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності № 1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.Зазначене узгоджується з положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України.

За змістом цієї норми вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» (далі - Постанова № 637) у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Пункт 4.2 розділу ІV постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповіднодо Закону № 1058» від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачає, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм Постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058, є встановлення факту безпосередньої зайнятості повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Записи, що містяться в трудовій книжці про роботу позивача у спірні періоди, свідчать про зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах. Іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цих періодів, в трудовій книжці не міститься.

В трудовій книжці позивача чітко зазначені відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди на посаді, що віднесена до відповідного списку, що не потребувало надання уточнюючих довідок.

З огляду на наведене відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу спірні періоди роботи позивача.

Щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи з 15.07.1992 по 11.12.1992 на підприємстві «Селидівське АТП № 11465», з 02.07.1995 по 22.03.1996 на підприємстві шахтобудівне управління «Корунд», з 13.06.1996 по 21.08.1996 на підприємстві ТОВ «Хлібороб», суд зазначає наступне.

Порядок ведення трудових книжок встановлений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 2.12. Інструкції № 58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової книжки, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що з 15.07.1992 по 11.12.1992 позивач працював на підприємстві «Селидівське АТП № 11465», з 02.07.1995 по 22.03.1996 у Шахтобудівельному управлінні «Корунд», з 13.06.1996 по 21.08.1996 на підприємстві ТОВ «Хлібороб».

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не врахував позивачу спірні періоди його роботи до страхового стажу.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Щодо перереєстрації підприємства на не підконтрольній українській владі території, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості з тих підстав, що первинні документи підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно із нормами пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Разом з тим, суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема у зв`язку із проведенням АТО та неможливістю проведення перевірки періодів роботи/навчання, тощо, з підстав розташування підприємств, установ, організацій, закладів, тощо, на тимчасово окупованій території України).

Неможливість проведення перевірки даних на підприємстві, установі, організації які розташовані на тимчасово окупованій території, не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи, при його підтвердженні записами в трудовій книжці, дипломі, тощо, та не може позбавляти особу її конституційного права на соціальний захист.

За приписами частин 1 та 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

За приписами частини 2 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Трудовий стаж позивач набув у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснюють господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і зазначене підприємство також утворено відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були сформовані до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23 лютого 2016 року ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності довідки, у зв`язку з наданням зазначеної довідки підприємством, що знаходиться на території, непідконтрольній українській владі.

Також, оцінюючи спірні правовідносини суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidouv. Turkey", "Cyprusv. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozerv/theRepublicofMoldovaandRussia", "IlascuandOthersv. MoldovaandRussia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

За даних обставин відповідач фактично переклав відповідальність за належне оформлення документів підприємства на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови , який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що позивач опинився в ситуації, що не дає можливості забезпечити належний захист своїх прав.

В свою чергу, суд враховує, що позивач не може бути позбавлений свого права на пенсію за віком на пільгових умовах через неможливість перевірки органом пенсійного фонду достовірності періоду та характеру його роботи з незалежних від заявника підстав. Адже підприємство в якому він працювавперебуває на території,що тимчасово не підконтрольна українській владі.

Отже, суд констатує, що за результатом розгляду справи не знайшли підтвердження доводи відповідача щодо не підтвердження страхового стажу позивача за розглядаємі періоди роботи.

Оскільки факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед відповідними записами у його трудовій книжці, суд констатує, що оскаржуване рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №2117 від 07.05.2020 про відмову в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 прийнято без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, після скасування судом рішення, відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням зроблених висновків суду щодо зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача, в той час як спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №2117 від 07.05.2020 про відмову в призначенні пільгової пенсії про відмову в призначенні пільгової пенсії та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції № 5567109 від 19.06.2020 позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 гривень.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Героїв праці, буд. 6, м. Селидове, Донецька область, 85400, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41247274) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2117 від 07.05.2020 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 02.07.1995 по 24.03.1996 у Шахтобудівельному управлінні «Коренд», в якості гірника підземного, з 24.10.2009 по 25.12.2009 у ВАТ «Донбасвуглерозробка», в якості прохідника, з 21.05.2018 по 23.07.2018 у ВСП «ШУ Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», в якості прохідника, з 24.04.1998 по 30.09.1998 у ЗАТ «Вуглевидобуток», в якості прохідника, з 27.10.2018 по 30.10.2018 у ТОВ «Укрцентраль», в якості прохідника, з 01.07.2016 по 14.05.2018 та з 07.09.2019 по 12.02.2020 у TOB «Шахтобудівельна компанія», в якості прохідника, з 08.11.2018 по 14.03.2019 у ТОВ «Шахтопроходчиське управління гірник», в якості прохідника, з 19.03.2019 по 26.06.2019 у ТОВ «ДДС-ПЛЮС», в якості прохідника, до пільгового стажу роботи за Списком №1.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 30.07.2020.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Зазначений строк обчислюється з урахуванням виключень, передбачених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна