Court ruling № 90669103, 30.07.2020, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про поновлення провадження у справі

30.07.2020м. ДніпроСправа № 904/37/20

за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь", м. Дніпро

про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 755 567,03 грн.

Суддя Крижний О.М.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" орендну плату за землю у розмірі 1 755 567,03 грн.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 06.11.2017.

Від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із тим, що на розгляді в Дніпропетровському окружному адміністративному суді перебуває справа №160/13284/19 за позовом Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь" про стягнення податкового боргу на користь держави у розмірі 1 191 784,50 грн. Відповідач зазначає, що дана сума податкового боргу і є заборгованістю з орендної плати, яку прокурор просить стягнути у справі №904/37/20. Таким чином існує високий ризик ухвалення двох рішень про стягнення з відповідача (ТОВ "Красний камінь").

Також відповідач зауважує про те, що в даному випадку інтереси держави в частині стягнення з ТОВ "Красний камінь" заборгованості з внесення орендної плати за користування ділянкою захищаються належним чином контролюючим органом, яким є Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області, що виключає підстави для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави.

Відповідач, вважає, що є всі підстави для залишення даного позову без розгляду.

Прокурор проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечував.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 зупинено провадження у справі №904/37/20 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

20.07.2020 оприлюдено постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, якою касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року у справі №912/2385/18 скасовано, справу №912/2385/18 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Так, Великою Палатою Верховного Суду зроблено наступні висновки:

- відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу;

- бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу;

- звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;

- частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

- якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Оскільки підстави, що зумовили зупинення провадження у справі, відпали, провадження у справі №904/37/20 підлягає поновленню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 230, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити провадження у справі №904/37/20 з 26.08.2020.

2. Призначити підготовче судове засідання на 26.08.20 р. о 11:00год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 2-306 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

3. Учасникам справи виконати вимоги попередньої ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.М. Крижний