Court ruling № 90656734, 28.07.2020, Zmiiv District Court of Kharkiv Oblast

Справа №621/704/18

Пр. №1-кп/621/89/20

Ухвала

Іменем України

28 липня 2020 року. м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Вельможної І.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Акулової А.М.,

прокурора – Колот Н.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Барінова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018220300000175 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Зміїв Харківської області, є громадянином України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає в АДРЕСА_2 ), судимого:

1) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 19 грудня 2001 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

2) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 21 квітня 2004 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці. На підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 10 днів;

3) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 22 листопада 2007 року за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік; На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 17.10.2008 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 місяць 13 днів;

4) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27 липня 2009 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 28.09.2012 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 4 дні;

5) 03.07.2015 року вироком Зміївського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 28.07.2017 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 30 днів;

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження на 60 днів терміну дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , враховуючи, що судове провадження не завершене з посиланням на ризики, визначені ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу, саме, цілодобового домашнього арешту. Просили змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби.

ОСОБА_1 , зазначив, що жодного разу не порушував умови застосованого щодо нього запобіжного заходу, однак, має намір працевлаштуватися, забезпечувати родину, а тому просив змінити умови домашнього арешту та зоборонити залишати йому місце проживання у нічний час.

Вислухавши учасників судового провадження, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного:

Відповідно до частини 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Оскільки строк дії ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 04.06.2020 року про застосування у відношенні ОСОБА_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначено до 02.08.2020 року, а судове провадження до вказаної дати не буде завершено, необхідно вирішити питання про запобіжний захід.

Під час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суддею було враховано ризики: переховування обвинуваченого від правосуддя; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, у поєднанні з відомостями щодо його судимостей, вказує на наявність ризиків переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

На час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу відсутні відомості, які вказують на припинення ризиків, що були враховані при застосуванні запобіжного заходу - домашнього арешту.

Однак, суд вважає слушними доводи сторони захисту щодо зміни умов домашнього арешту.

Так, ОСОБА_1 , жодного разу не порушував умов застосованого щодо нього запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту, а тому є підстави для заміни заборони обвинуваченому залишати житло цілодобово на заборону залишати житло у певний період доби.

Таке рішення, на розсуд суду, є справедливим, має змогу забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, з урахуванням встановлених ризиків, визначених ст. 177 КПК України, надасть можливість реалізувати законодавчо закріплене право на отримання медичної допомоги, Конституційне право на працю.

Виходячи з наведеного, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити та задовольнити клопотання захисника.

Відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України на обвинуваченого ОСОБА_1 , належить покласти обов`язки: прибувати до Зміївського районного суду Харківської області за першою вимогою, або повідомляти про неможливість прибуття.

Відповідно до частини 7 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 131, 176, 181, 194, 199, 331, 350 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

п о с т а н о в и в:

1. У задоволенні клопотання прокурора відмовити.

2. Клопотання захисника задовольнити.

3. Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді домашнього арешту із обов`язковим носінням засобу електронного контролю, строком на шістдесят діб до 26 вересня 2020 року, включно.

4. Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 залишати своє житло за адресою АДРЕСА_1 у період з 22 години до 07 години наступного дня.

5. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язок прибувати до Зміївського районного суду Харківської області за першою вимогою.

6. Ухвалу для контролю за дотриманням виконання обвинуваченим встановлених обмежень направити Зміївському ВП ГУНП України в Харківській області.

7. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

8. Дата оголошення учасникам судового провадження повного тексту ухвали суду – 16 год. 28.07.2020 року.

Головуючий: