Decision № 9060236, 13.04.2010, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.04.10р.Справа № 16/49-10

За позовом Закритого акціонерного товариства "Менса Індастріал Дінамік", м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 7 056 грн. 00 коп.

СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Ковальова Г.А.- представник, дов. від 05.11.09р. № 092.

від відповідача: Савельєва Т.Д. - юрисконсульт, дов. від 18.11.2009р. №04/11.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 7 056 грн. 00 коп. - заборгованості за поставлений відповідно до видаткової накладної від 10.09.2008р. №РН-0000116 товар.

Відповідач у відзиві (вх. №5286 від 16.03.2010р.) просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки: - видаткова накладна від 10.09.2008р. №РН-0000116, на яку позивач посилається, як на доказ поставлення товару відповідачу, складена із порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"; - у позовній заяві відсутнє твердження, що спір виник із зобов'язань між сторонами при виконанні господарського договору; - рахунок-фактура від 10.09.2008р. №СФ-0000132, на який позивач посилається, як на доказ отримання відповідачем товару, пред'явлено в порушення вимог Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22; - позивачем не надано доказів виконання зобов'язань в частині пред'явлення відповідачу рахунків, тому у відповідача відсутні підстави для здійснення оплати за договором, так як строк оплати фактично не настав, а тому право позивача на дату подання позову порушено не було; - відсутність факту виставлення рахунку відповідача, як підстави до оплати товару, автоматично робить неможливим задоволення позовних вимог позивача.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- як вбачається з матеріалів справи позивачем відповідачу було поставлено Гідротолкатель ТЭ 30 у кількості 7 штук на загальну суму 7 056 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною від 10.09.2008р. №РН-0000116 та довіреністю від 11.09.2008р. Серія ЯОЕ №237675/1207 (а.с.15, 16) та не спростовано відповідачем;

- відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки; підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини;

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України);

- стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;

- відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов’язання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання, придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання;

- згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку; майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

- отже, фактичні дії сторін підпадають під норми статей 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті обумовленого у видатковій накладній від 10.09.2008р. №РН-0000116 товару;

- враховуючи, що сторонами термін виконання зобов’язання –оплати товару не встановлений, в силу статті 530 Цивільного кодексу України кредитор (позивач у справі) вправі вимагати виконання у будь-який час; боржник зобов’язаний виконати таке зобов’язання в семиденний термін з дня пред’явлення вимоги кредитором;

-          форма вимоги законом не встановлена;

- як вбачається з матеріалів справи позивачем було спрямовано на адресу відповідача претензію від 14.12.2009р. вих.№285 (поштове повідомлення за №9420100600074) з вимогою погасити заборгованість у загальній сумі 7 056 грн. 00 коп. (а.с.14, 35, 36);

- отже, з урахуванням того, що зазначену претензію було отримано відповідачем 22.12.2009р., відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар до 29.12.2009р.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань;

- відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ 00190977; п/р №26003162700 в Центральному відділенні ПАО „Донгорбанк” в м. Кривий Ріг, МФО 334970) на користь Закритого акціонерного товариства "Менса Індастріал Дінамік" (69037, м. Запоріжжя,вул. Миру, 5/11; ідентифікаційний код 32814396; 26007049865800 в АКІБ “Укрсиббанк”, м. Харків, МФО 351005) 7 056 грн. 00 коп. –заборгованості, 102 грн. 00 коп. –витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„19„ квітня 2010р.