Decision № 90584823, 24.07.2020, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/8202/20

н/п 2-а/953/337/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді - Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кудіновій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону №2 роти №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Болгова Андрія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача інспектора батальйону №2 роти №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Болгова А.М., у якому просить: скасувати постанову серії ЕАК №2504855 від 09.05.2020 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, зокрема, що 09.05.2020 інспектором батальйону №2 роти №3 УПП в Харківській області ДПП капралом поліції Болговим А.М. було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК №2504855 у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.1 ст. 126 КУпАП.

З винесеною постановою позивач не погоджується, вважає, що вона підлягає скасуванню.

Так, позивач вказує, що відповідно до п.п. 2.1.г ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до п.п. а) п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1. Відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу працівників поліції пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, у випадках, передбачених законодавством. Отже, відповідач, як уповноважена особа підрозділу Національної поліції на яку покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасникам, мав право вимагати у позивача пред`явлення полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів лише у встановлених законом випадках.

Крім того, позивач зазначає, що у виключних випадках, в яких уповноважена особа Національної поліції може вимагати поліс, до яких відносяться: складання протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Отже, підстав для застосування до позивача санкції, передбаченої ч.1 ст. 126 КУпАп у відповідача не було. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2017 року, справа №К/800/13938/17 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі №760/15484/16-а від 20.09.2018.

Також позивач посилається на те, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи, не було підготовки до розгляду, представлення посадової особи, не досліджувались докази та зовсім не були враховані пояснення позивача.

На підставі викладеного, посилаючись на порушення відповідачем вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2020 справу було передано для розгляду судді Колесник С.А. (а.с.8).

Ухвалою судді від 27.05.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків (а.с.9).

На виконання вказаної ухвали, 11.06.2020 позивач подав до суду підтвердження сплати судового збору (а.с.12,13).

Ухвалою судді від 25.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін (а.с.14).

У судове засідання позивач не з`явився, 13.07.2020 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає (а.с.18).

Відповідач інспектор батальйону №2 роти №3 Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Болгов А.М. у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином (а.с.20).

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи строки розгляду справи, те, що позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, відповідач причини неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Враховуючи викладене, положення ст.286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом щодо оскарження постанови від 09.05.2020, не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно приписів ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом достовірно встановлено, що постановою інспектора батальйону №2 роти №3 УПП в Харківській області ДПП Болгова А.М. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2504855 від 09.05.2020 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

У постанові зазначено, що «09.05.2020 року о 00 год. 21 хв. в м.Харків, вул. Юмашева, буд. 1, водій керував ТЗ з відсутнім полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників ТЗ, чим порушив п.2.1.г ПДР. Прийняте по справі рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 425 грн.».

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував твердження позивача, що він не порушував вимоги ПДР України, номерний знак був освітлений, законних вимог для пред`явлення посвідчення водія, страхового полісу не було.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами, що позивач порушив вказані вимоги ПДР України.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.

Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

В графі «до постанови додається» не зазначено будь-яких доказів на підтвердження порушення водієм ПДР.

Більш того, відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

З оскаржуваної постанови вбачається, що водію інкримінується вчинення двох порушень ПДР України: 1) керування автомобілем з неосвітленим державним номерним знаком; 2) відсутність обов`язкового страхового полісу власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 ґ) ПДР України.

Разом з тим, в оскаржуваній постанові не вказано який саме пункт ПДР порушено водієм при керування автомобілем з неосвітленим державним номерним знаком, отже постанова фактично не містить посилання на нормативний акт, який передбачає від повільність за вказане порушення.

Відповідно до п. 2.4 а) ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно з п. 2.1 ґ) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Згідно з п .2 ч.1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України, а саме керування автомобілем з неосвітленим державним номерним знаком, суд дійшов висновку про неправомірність вимоги відповідача до позивача про пред`явлення документів, в т.ч. поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач, в свою чергу, не був зобов`язаний виконувати дану вимогу, і тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови. З врахуванням наведеного слідує, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено суду наявності підстав вважати, що позивач вчинив або мав намір вчинити правопорушення, яке могло б бути підставою для вимагання працівником поліції пред`явлення документів.

Таким чином, оскаржувана постанова від 14.02.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вимоги щодо визнання дій відповідача незаконними щодо притягнення його до відповідальності задоволенню не підлягають, оскільки ефективним способом захисту є заявлені позивачем вимоги щодо визнання оскаржуваної постанови протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справа закриттю, що відповідає положенням ч. 3. ст. 286 КАС України, і додаткові вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не підлягають задоволенню в даному випадку, оскільки охоплюються вимогами щодо скасування постанови та закриття провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.2, 4, 59, 19, 20, 31, 73, 77, 134, 139, 242, 249, 286 КАС України, ст.7, 9, 121, 222, 247, 251, 252, 258, 268, 280 КУпАП, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора батальйону №2 роти №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Болгова Андрія Миколайовича серія ЕАМ №2504855 від 09.05.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом 10 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Інспектор батальйону №2 роти №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Болгов Андрій Миколайович, місцезнаходження: 61033, м.Харків, вул..Шевченка 315-А.

Повний текст рішення виготовлено 24 липня 2020 року.

Суддя С.А. Колесник