Court ruling № 905476, 03.04.2007, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2007 року м.Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною скаргою приватного підприємства «Лідер ділової перспективи» на рішення господарського суду Харківської області від 29 липня 2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2005 року, у справі № А-42/255-05 за позовом ПП «Лідер ділової перспективи» до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Лідер ділової перспективи" звернулось до суду позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000402600/0 від 14.06.2005р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29 липня 2005 року, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2005 року, в позові відмовлено.

В касаційній скарзі ПП «Лідер ділової перспективи» просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, посилаючись на те, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі акту перевірки № 674/26-216/24287182 від 13.06.2005 р., яким встановлено порушення ПП «Лідер ділової перспективи» п.п.7.2.1 п.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість", яким визначено порядок заповнення податкової накладної, п. 18 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, - усі примірники податкових накладних повинні підписуватись особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж: товарів та скріплюється печаткою такого платнику податку - продавця. В звязку з чим підприємство ППФ "Лідер ділової перспективи" в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997р. віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним отриманим від ТОВ "Фаворитпродукт" у 2004р. на суму 10369 грн.

Судами встановлено, що податкові накладні, видані ТОВ "Фаворитпродукт" на адресу ПП "Лідер ділової перспективи", підписані не уповноваженою особою. Крім того, позивач на вимогу суду не зміг надати пояснення стосовно того, що де та при яких обставинах були укладені договори з ТОВ "Фаворитпродукт", ким конкретно виконувались роботи від імені "Фаворитпродукт".

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідачем донараховане податкове зобов'язання на підставі п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно п.п 4.2.3 п.4.2 ст.4 цього Закону обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

За таких обставини колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу приватного підприємства «Лідер ділової перспективи» відхилити, а рішення господарського суду Харківської області від 29 липня 2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2005 рокузалишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді