
Справа № 420/5070/20
У Х В А Л А
21 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження питання про повторне витребування доказів та зупинення провадження по справі,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 12.05.2020 року № 143-20, яким ОСОБА_1 було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов`язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту стосовно ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 17.06.2020 року у Державної міграційної служби України витребувано належним чином завірену копію особової справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала направлена засобами електронної пошти та отримана 19.06.2020 року.
Станом на 21.07.2020 року ухвала суду не виконана, про наявність поважних причин невиконання,суд не повідомлений.
Отже, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року отримана відповідачем 19.06.2020 року, що свідчить про достатність встановленого судом часу для надання витребуваних документів до суду із доказами їх направлення позивачу.
Вирішуючи питання про повторне витребування доказів, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи необхідні для з`ясування обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої, другої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною третьою статті 80 КАС України визначено що, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
У відповідності до вимог частини 6, 7 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Водночас, суд звертає увагу, що у силу частини восьмої статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повторно витребувати з Державної міграційної служби України копію особової справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін суд вважає за необхідне вирішити питання про зупинення провадження по справі, оскільки витребування пенсійної справи під час дії заходів попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 становить об`єктивну неможливість розгляду справи без отримання цих доказів.
Право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (“Krim Бш та інші проти Чеської республіки”, § 42; “Іммебль Груп Коссер проти Франції”, § 26), за необхідності, отримати відкладення справи (“Івон проти Франції”, § 39).
Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (“Кресс проти Франції”, “Ф.С.Б. проти Італії”, “Т. проти Італії” та “Кайя проти Австрії”).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. (Рішення у справі “Ruiz-Mateos проти Іспанії”, п. 63).
З огляду на необхідність дотримання судом вказаних процесуальних гарантій, з метою забезпечення принципу рівності сторін по справі та забезпечення справедливого балансу, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження по справі.
Статтею 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі: направлення судового доручення щодо збирання доказів до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Положення цієї норми передбачає право суду зупинити провадження у разі необхідності отримання витребуваних доказів.
На думку суду, витребування доказів під час дії заходів попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 становить об`єктивну неможливість розгляду справи без отримання цих доказів.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На другій стадії процесу правозастосування - при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено - є прогалина в законодавстві.
Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач - долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.
Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Отже, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі до отримання витребуваних доказів на підставі ч.1 ст. 236 КАС України з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін.
Керуючись ст.ст. 73, 79, 80, 236, 248, 243, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Повторно витребувати з Державної міграційної служби України (адреса: вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470, телефон: (044) 226 23 39, (044) 278 49 98, E-mail: infodmsu.gov.ua) належним чином завірену копію:
- особової справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Покласти персональну відповідальність за невиконання ухвали суду на голову ДМС України Соколюк Максима Юрійовича попередивши про відповідальність, передбачену ст. 149 КАС України.
Роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.
Зупинити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - до отримання доказів.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала в частині витребування доказів окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
В частині зупинення провадження по справі ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 295, 297 КАС України.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
The court decision No. 90516607, Odesa District Administrative Court was adopted on 21.07.2020. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 420/5070/20. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: