Court ruling № 90495179, 10.06.2020, Zavodskyi District Court of Dniprodzerzhynsk City

справа № 2-219/11

№ провадження 6/208/38/20

УХВАЛА

Іменем України

10 червня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

за участю: секретаря судового засідання: Корнієнко К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кам`янське Дніпропетровської області заяву правонаступника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» «про заміну сторони виконавчого провадження», -

встановив:

13 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» звернулась з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі 2-219/11 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості за кредитним договором № 32/10/07 від 05 лютого 2007 року», відповідно до якої просить:

- замінити стягувача на його правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС», код ЄДРПОУ 41661563, у справі № 2-219/11;

- замінити стягувача на його правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС», код ЄДРПОУ 41661563, у виконавчих листах по справі № 2-219/11;

- замінити стягувача на його правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС», код ЄДРПОУ 41661563, у виконавчих провадженнях відкритих на підставі виконавчих листів № 2-219/11.

В судове засідання представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» не з`явився, повідомлений був належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд заяви без його участі, заяву підтримував в повному обсязі.

В судове засідання боржник ОСОБА_1 з`явилась, та подала заперечення, в яких зазначила, та підтвердила копіями завіреними належним чином, що відповідно до рішення апеляційного суду рішення про солідарне стягнення заборгованості були скасовані, а виконавче провадження закрито постановою ВП № 32935389 від 17.07.2017 року, у зв`язку з закінченням, припинено чинність арешту майна боржника, та скасовані інші заходи примусового виконання рішення (а.с. 222-224).

В судове засідання боржник ОСОБА_2 з`явився, та подав заперечення, в яких зазначив, та підтвердив копіями завіреними належним чином, що відповідно до рішення апеляційного суду рішення про солідарне стягнення заборгованості були скасовані, а виконавче провадження закрито постановою ВП № 32935389 від 17.07.2017 року, у зв`язку з закінченням, припинено чинність арешту майна боржника, та скасовані інші заходи примусового виконання рішення (а.с. 225).

Дослідивши матеріали подання, суд вважає не можливим задовольнити зазначене подання з наступних підстав.

Як встановлено згідно рішення суду від 29 квітня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 «про стягнення боргу кредитором спадкодавця» задоволено (а.с. 113-114).

Відповідно до розписки представника ПАТ «Кредитпромбанк» , 09 вересня 2011 року отримано копію рішення та виконавчі листи (а.с. 133).

11 жовтня 2010 року відповідачем ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на рішення суду від 29 квітня 2011 року (а.с. 136-139).

Відповідно до матеріалів справи 05 квітня 2012 рок Апеляційний суд Дніпропетровської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 - задовольнили частково.

Рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 29 квітня 2011 року скасувати , ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог (а.с. 161-164).

16 листопада 2017 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звертався з заявою «про заміну сторони виконавчого провадження».

Ухвалою від 07 грудня 2017 року в задоволені заяви представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відмовлено (а.с.186-187).

13 лютого 2020 року правонаступник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» звернулось з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі 2-219/11 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості за кредитним договором № 32/10/07 від 05 лютого 2007 року».

Постановою ВП № 32935389 від 17.07.2017 року винесеною старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Барна Ольгою Олександрівною «про закінчення виконавчого провадження», в зв`язку з повним фактичним виконанням (а.с. 223-224).

Відповідно до частини першої ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною 5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Відповідно до пункту частини першої ст.512 ЦК України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст.ст.512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першої ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст.190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст.ст.512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити однозначний та цілком логічний висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то в п.5 ст.8 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав, передбачених законом, для задоволення заяви та заміни сторони стягувача Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» у виконавчому провадженні № ВП № 32935389 у зв`язку з його закінченням, після фактичного виконання

Керуючись ст.ст.442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

постановив:

В задоволені заяву правонаступника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду – подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно до 15.5) Перехідних положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

15.8) оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Відповідно до внесених змін до Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст. 492):, а саме в Розділ VI "Прикінцеві положення":

"3. Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).".

Суддя Івченко Т. П.