Decision № 9041345, 23.02.2010, Commercial Court of Chernihiv Oblast

23.02.10

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20                               Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" лютого 2010 р.                                                  Справа № 21/35

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод технічних масел "Аріан ",

вул. Поліграфічна, 12, м. Фастів, Київська область, 08500

Фактична адреса: вул. В.Кучера, 3, м. Київ, 03148

Відповідач:                    Відкрите акціонерне товариство "Чернігівське хімволокно",

вул. Щорса, 78, м. Чернігів, 14011

Предмет спору:           про стягнення заборгованості 24573, 99 грн.

                                                                                                    Суддя Белов С.В.

                                                  Представники сторін:

Від позивача: Рудяк О.І., представник, довіреність № б/н від 22.01.2009 року.

Від відповідача: Барило О.С., представник, довіреність № 3993-0107 від 29.12.2009 року.

В судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 ГПК України.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод технічних масел "Аріан" подано позов до Відкритого акціонерного товариства "Чернігівське хімволокно" про стягнення заборгованості у розмірі 24573,99 грн. (19267,51 грн. основного боргу, 2371,86 грн. інфляційних нарахувань, 2310 грн. пені, 624грн. трьох відсотків річних.)

Представник відповідача в судовому засіданні 10 лютого 2010 року визнав заборгованість перед позивачем та надав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами в частині стягнення пені у розмірі 2310,54 грн., трьох відсотків річних у розмірі 624,08 грн. та індексу інфляції у розмірі 2371,86 грн., а також повідомив, що суму основної заборгованості буде погашено, при наданні для цього часу.

Представник позивача в судовому засіданні 10 лютого 2010 року виклала позовні вимоги та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2010 року пояснив, що різниця щодо оплаченої відповідачем загальної суми заборгованості перед позивачем у розмірі 1324,76 грн. виникла, у зв’язку з раніше зробленою передплатою. Представник відповідача з зазначеного з приводу не заперечив.

Крім того, 23.02.2010 року представник позивача надав в судовому засіданні акт звірки взаєморозрахунків та заперечення на відзив щодо позовної заяви, які суд залучив до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне:

09.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод технічних масел "Аріан " та Відкритим акціонерним товариством "Чернігівське хімволокно" було укладено договір поставки № Д30 Д/0131, згідно з яким позивач зобов’язався поставляти відповідачу продукцію, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити вартість продукції у відповідності до умов зазначеного договору.

На виконання Умов зазначеного договору, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод технічних масел "Аріан ", відповідно до видаткової накладної № А-00000591 від 16.12.2008 року, відвантажив відповідачу - Відкритому акціонерному товариству "Чернігівське хімволокно" мастильні матеріали на загальну суму 48309,84 грн. Сам факт отримання поставленої продукції відповідачем підтверджується довіреністю № 1642 від 15.12.2008 року на отримання масел технічних та видатковою накладною № А-00000591 від 16.12.2008 року /а.с.23-24/.

Відповідач розрахувався лише за частину отриманого товару в сумі 29042,33 грн. Даний факт підтверджується наданими позивачем в позовній заяві банківськими виписками /а.с. 25-30/: № 1695 від 02.12.2008 року –на суму 5000,00 грн.; № 3397 від 03.12.2008 року –на суму 5000,00 грн.; № 1760 від 04.12.2008 року –на суму 9717,57 грн.; № 4517 від 18.05.2008 року –на суму 3000,00 грн.; № 4583 від 19.05.2008 року –на суму 3000,00 грн.; № 5004 від 2000,00 грн. всього на загальну суму 27717,57 грн. та передплату в сумі 1324,76 грн.

Згідно п. 3.1. Договору поставки № Д30 Д0131 від 09.01.2008 року, розрахунок за поставлену продукцію відбувається шляхом 50% передоплати Покупцем кожної партії продукції, що купується, відповідно рахунку фактури Постачальника, при цьому, під партією розуміється будь-яка кількість масел, вказана в одному рахунку-фактурі Постачальника. Інші 50%, що залишилися, оплачуються Покупцем протягом 5 (п’яти) банківських днів після отримання продукції.

Відповідачем, в порушення умов укладеного договору, вартість отриманого товару повністю не оплачено. Будь –які документи, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду не надано.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було відправлено рекомендованою поштою на адресу відповідача претензію № 149 від 14.12.2009 року /а.с. 31-33/ з проханням погасити заборгованість за відвантажену позивачем продукцію у розмірі 19267,51 грн., а також сплатити штрафні санкції за прострочення оплати продукції в сумі 584,46 грн. та інфляційні збитки на суму 2286,40грн. Отримання відповідачем вищезазначеної претензії підтверджується копією поштового повідомлення про вручення в матеріалах справи /а.с.34/. Відповіді від відповідача не надійшло, заборгованість у розмірі 22138,37 грн. не була погашена.

Таким чином, у відповідності до наданих документів та матеріалів справи, станом на дату подачі позовної заяви до суду, за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 24573,99 грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 19267,51 грн. основного боргу за поставлений товар є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 2371,86 грн. інфляційних нарахувань/а.с.13/ та трьох відсотків річних за період з 23.12.2008 року по 21.01.2010 року в розмірі –624,08 грн. /а.с. 12/

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 2371,86 грн. та трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 624,08 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2310,54 грн./а.с.11/.

Договірні правовідносини між платником і одержувачем грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань врегульовано Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (далі –Закон № 543), згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договором № Д30 Д Д/0131 від 09.01.2008 року не передбачено сплату пені відповідачем, тому нарахування пені в сумі 2310,54 грн. є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи зі змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено тільки договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2310,54 грн. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

У зв’язку з тим, що спір виник з вини відповідача та у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати в повному обсязі на користь позивача.

Керуючись ст. 193, п.1 ст. 230, п. 4 ст. 231, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77, 78 ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівська хімволокно” (вул. Щорса, 78, м. Чернігів, 14011, код ЄДРПОУ 00204048, п/р 26002102068001 в ЗАО „Альфа-Банк” м. Київ, МФО 300346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод технічних масел "АРІАН" (юридична адреса: вул. Поліграфічна, 12, м. Фастів, Київська область, 08500; поштова адреса: вул. В.Кучера, 3, м. Київ, 03148, код ЄДРПОУ 20574128, п/р 26006302290956 в Ленінградському відділенні ПІБ м. Київ, МФО 322108) 19267,51 –основного боргу, 2371,86 грн. - інфляційних нарахувань, 624,08 грн. –трьох процентів річних, 102,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.