Decision № 9040702, 09.02.2010, Commercial Court of Chernihiv Oblast

09.02.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 698166

просп. Миру , 20                                                  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?09? лютого 2010 року           справа № 7/29

Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю ?Науково Технічний Центр Енергозв?язок?

03141, м. Київ, вул. Волгоградська,10

До Приватного підприємства ?ІТАКА?

16300, смт. Куликівка, вул. 8 –го Березня,23Б

Про стягнення 536400,25 грн.

Представники сторін:

Від позивача : Вилков С.В. –дов. № б/н від 15.01.2010 р.

Від відповідача : Чернецький Д.В. - керівник

Суть спору:

Заявлено позов про стягнення 417688 грн. передплати, перерахованої позивачем відповідачу на виконання договору поставки від 01.12.2008 р., 83537,60 грн. неустойки, 26342,10 грн. інфляційних, 8832,55 грн. 3% річних.

Відповідач в письмовому поясненні та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд

                                                            Встановив:

          Відповідно до ст.. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Між сторонами 01.12.2008 р. укладено договір поставки відповідно до умов якого відповідач зобов’язувався передати у власність позивача всю виготовлену продукцію, не менше 20000 куб.м., визначену у п. 1.2. цього договору, а позивач зобов’язувався прийняти та оплатити продукцію (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією (надалі іменується ?Специфікація?), що є додатком № 1 до договору.

Пунктом 2.1. договору сторони обумовили, що поставка продукції за цим договором здійснюється у такі строки: не пізніше семи календарних днів з часу перерахування покупцем грошових коштів продавцю за виготовлену продукцію.

Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно банківських виписок, що знаходяться в матеріалах справи, позивач в період з 05.12.2008 р. по 04.09.2009 р. перерахував відповідачу на виконання п. 2.1. договору 589000 грн.

          Відповідач частково поставив позивачу продукцію на загальну суму 171312 грн., що підтверджується видатковими накладними : № 1 від 10.04.2009 р. на суму 21264 грн., № 2 від 27.04.2009 р. на суму 22896 грн., № РН –0000004 від 01.06.2009 р. на суму 19152 грн., № РН –0000006 від 24.07.2009 р. на суму 36000 грн., № РН –0000007 від 20.08.2009 р. на суму 36000 грн., № РН –0000008 від 14.09.2009 р. на суму 36000 грн.

          Таким чином, відповідач порушив у мови договору –не поставив у встановлений договором строк позивачу продукцію на суму 417688 грн.

          Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

          Листом від 15.09.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення передплачених коштів в сумі 417688 грн. Відповідач отримав зазначений лист 15.09.2009 р., про що свідчить відмітка за підписом керівника підприємства –відповідача, скріплена печаткою останнього.

          Відповідач грошові кошти в сумі 417688 грн. не повернув.

          На момент винесення рішення судом відповідач не надав доказів повернення 417688 грн.

          Таким чином, вимоги позивача по стягненню 417688 грн. є правомірними, підтверджуються матеріалами справи, актом звірки розрахунків станом на 08.02.2010 р. та підлягають задоволенню.

          Пунктом 4.2. договору сторони обумовили, що за прострочення передачі продукції, передачу меншої кількості продукції, ніж передбачено договором, відповідач виплачує позивачу за вимогою останнього неустойку в розмірі 20% вартості непоставленої, недопоставленої продукції.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 83537,60 грн. неустойки, що за своєю юридичною природою, відповідно до положень Цивільного кодексу України, є штрафом.

Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в несвоєчасному на неналежному виконанні зобов’язань.

Вимоги позивача по стягненню 83537,60 грн. штрафу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 26342,10 грн. за період з січня 2009 р. по листопад 2009 р. та 8832,55 грн. 3% річних за період з 14.12.2008 р. по 30.12.2009 р.

Вимоги позивача по стягненню інфляційних та річних підлягають частковому задоволенню на підставі слідуючого:

Позивачем безпідставно нараховані інфляційні за період з січня 2009 р. по вересень 2009 р., включно, та 3% річних за період з 14.12.2008 р. по 15.09.2009 р., оскільки право вимоги про сплату грошових коштів у позивача виникло тільки з 16.09.2009 р.

Таким чином, стягненню підлягають 8395,11 грн. річних за період з жовтня 2009 р. по листопад 2009 р., включно, а також 3604,70 грн. 3% річних за період з 16.09.2009 р. по 30.12.2009 р.

В решті позовних вимог в цій частині позову має бути відмовлено.

Судові витрати покладаються на відповідача на підставі ст.. 49 Цивільного кодексу України.

          Керуючись ст.ст. 526,546,549,625,693,712 Цивільного кодексу України, ст..49,78,82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Приватного підприємства ?ІТАКА?, Чернігівська обл., смт. Куликівка, вул. 8 –го Березня, 23Б (р. 26001059995499 в філії ЧРУ АКБ ?Приватбанк? в м. Чернігів, МФО 353586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Науково Технічний Центр Енергозв?зок?, м. Київ, вул. Волгоградська,10 (р. 26005345301 в АБ ?Енергобанк? м. Київ, МФО 300272, код 25641912) 417688 грн. боргу, 83537,60 грн. штрафу, 8395,11 грн. інфляційних, 3604,70 грн. річних, 5132,25 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

          Суддя                                                                                           Н.О. Скорик