Court ruling № 90349147, 13.07.2020, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"13" липня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/605/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши пояснення відповідача (вх. № 15639 від 08 липня 2020 року) щодо процесуального строку на подання відзиву у справі

за позовом Фермерського господарства «Альфа-ТН», село Никонорівка,

до Державного підприємства «Хлібна База № 85» Державного агентства резерву України, місто Барвінкове,

про стягнення збитків у розмірі 685 735,40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження перебуває справа за позовом Фермерського господарства "Альфа-ТН" до Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України, про стягнення збитків у розмірі 685 735,40 грн. та витрат за довідкову цінову інформацію щодо вартості однієї тони насіння соняшника в сумі 2 454,00 грн.

08 липня 2020 року відповідачем скеровано до матеріалів справи пояснення (вх. № 15639) щодо процесуального строку на подання відзиву, у якому із посиланням на частину 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, вважає процесуальний строк на подання даної заяви по суті справи є продовженим в силу прямої норми закону.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, зазначає наступне.

12 березня 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Фермерського господарства «Альфа-ТН» до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяв.

Згідно з частиною 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що учаснику справи гарантується право подати до суду відзив на позов протягом строку, встановленого судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером № 6102231667775, представник відповідача отримав вище зазначену ухвалу суду 16 березня 2020 року, і відповідно до статей 165 та 178 Господарського процесуального кодексу України, мав строк на формування своєї позиції по справі, шляхом подання відзиву, до 31 березня 2020 року.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З матеріалів справи вбачається, що встановлений судом строк для подання відзиву на позов сплинув 31 березня 2020 року, тоді як відповідач направив до суду відзив 10 червня 2020 року (про що свідчить відтиск печатки АТ «Укрпошта» на конверті), тобто після закінчення цього строку.

30 червня 2020 року, під час проведення чергового підготовчого засідання, судом була постановлена протокольна ухвала, на підставі статей 42, 118, 161, 165, 178, 232, якою залучено відзив до справі та залишено без розгляду, оскільки строк на подання відзиву сплив 31 березня 2020 року. При цьому, після постановлення даної протокольної ухвали від представника відповідача не надходило жодних заяв або клопотань.

Розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, в частині продовження процесуальних строків, введений в дію з 02 квітня 2020 року, тобто після закінчення у відповідача строку на формування своєї позиції у справі у формі відзиву на позов (строк до 31 березня 2020 року включно).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Конституція України також закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина 1 статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001.

За абзацом 2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) від 05 квітня 2001 № 3-рп/2001 визначено, що суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, на яке посилався Вищий арбітражний суд України, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності <…>, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності <…>.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 22 лютого 2017 року у справі №6-2705цс16 передбачено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Викладене кореспондується з положеннями чинного Цивільного кодексу України, відповідно до статті 5 якого акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися таким, що втратив силу актом цивільного законодавства, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

В даному разі, норми Розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України пом`якшують процесуальну дію через автоматичне продовження процесуальних строків на період дії карантину.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги приписи пункту 3 частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України у відповідності до якого, завданнями підготовчого провадження є з`ясування заперечень проти позовних вимог, з метою збереження принципу доступу до правосуддя та забезпечення стабільного здійснення судочинства, з урахуванням стадії розгляду справи (підготовче провадження), господарський суд через норму статті 119 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що відзив відповідача поданий в межах процесуального строку і позиція останнього буде врахована судом.

Керуючись статтями 42, 165, 177, 178, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-

УХВАЛИВ:

Вважити відзив відповідача (вх. № 13334 від 12 червня 2020 року) поданим в межах процесуального строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 13 липня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/605/20