Court ruling № 9034119, 02.02.2010, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"02" лютого 2010 р. Справа № 4/10-10-503 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРАМАКС";

до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про розірвання договору та стягнення 1838685 грн.;

Суддя

СУТЬ СПОРУ: про розірвання договору, сплату штрафних санкцій та стягнення збитків

ТОВ „Вирамакс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, сплату штрафних санкцій та стягнення збитків на загальну суму 1838685 грн. 00 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 16.10.2009 року між ФОП ОСОБА_2, як Перевізником, та ТОВ „Вирамакс”, як Замовником, було укладено Договір №1610/09 на перевезення негабаритних та великовагових вантажів (далі за текстом Договір №1610/09), але відповідач безпідставно не виконує умови вказаного договору, що є підставою для розірвання останнього, стягнення з відповідача штрафних санкцій та збитків.

Одночасно із позовною заявою позивачем - ТОВ „Вирамакс” подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу, а також транспортні засоби та заборони їх експлуатації.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки в разі відчуження нерухомого майна або експлуатації вказаних транспортних засобів буде неможливо звернути стягнення на це майно, або внаслідок експлуатації транспортних засобів значно скоротиться їх вартість та позивач отримає значно менше коштів від їх реалізації при виконанні рішення.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборони відповідачеві, а також іншим особам, вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 30.12.2008 року за №5-05/759, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, повязаний з предметом спору, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

З урахуванням наведених у зазначеному клопотанні доводів утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу, суд вважає вимогу про накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу, а також транспортні засоби та заборони їх експлуатації до розгляду спору по суті обґрунтованою та адекватною.

Вирішуючи питання про вжиття означеного заходу, суд виходить з наявності звязку між зазначеними заходами та предметом позовної вимоги та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу, в разі відчуження нерухомого майна або експлуатації вказаних транспортних засобів буде відповідно або неможливо виконати рішення суду, або внаслідок їх експлуатації значно скоротиться вартість транспортних засобів та позивач отримає значно менше коштів від їх реалізації при виконанні рішення. Окрім того, суд враховує значну суму, яку позивач просить стягнути з відповідача та те, що вищевказані заходи забезпечують фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а саме стягнення штрафних санкцій та збитків з відповідача. При цьому, суд враховує, що накладення арешту тільки на транспортні засоби, що належать відповідачеві не забезпечить виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки в результаті реалізації останніх в процесі виконання рішення суду позивач отримає не значну суму присуджених коштів (оскільки, при зарахуванні коштів від реалізації арештованого майна вираховується виконавчий збір, який складає 10% від суми боргу, та винагорода реалізатора арештованого майна, яка зазвичай складає до 20% від суми боргу). Оскільки, заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання рішення суду, враховуючи значну ціну позову та те, що будинок та земельна ділянка, що належать відповідачеві, хоч і не використовуються останнім у підприємницькій діяльності, але на них звертається стягнення при виконанні рішення суду, суд враховує адекватність вказаних заходів забезпечення позову та вважає за необхідне накласти арешт як на вказане нерухоме майно, так і на транспортні засоби, що належать відповідачеві.

Розумність, обґрунтованість вказаних заходів забезпечення позову полягає у тому, що вони жодним чином не порушують права та інтереси відповідача.

Разом з тим, оскільки зазначені заходи вживаються як засіб до забезпечення позову, тобто виключно до розгляду спору по суті, суд вважає не порушеними інтереси сторін.

Також суд зазначає, що вищевказаний захід забезпечення позову запобігає порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, оскільки внаслідок невиконання своїх зобовязань відповідачем, позивач не може розрахуватись із своїми робітниками по заробітній платі, утворилась заборгованість перед місцевим та державним бюджетом по сплаті обовязкових податків та зборів.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає клопотання позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 66, п.п. 2, 3 ст. 67, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирамакс»(65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, р/р 26003141195900 в АКІБ „Укрсіббанк” м. Одеса, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34930170) про вжиття заходів забезпечення позову;

2.Накласти арешт на напівпричіп держномер НОМЕР_4; автомобіль Nissan Infinity держномер НОМЕР_5; автомобіль Tatra держномер НОМЕР_6; автомобіль MAN, держномер НОМЕР_7, що належать Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (65496, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_8 в КО ООФ АКБ „Укрсіббанк” МФО 328016, ІПН НОМЕР_3);

3.Заборонити експлуатацію транспортних засобів, що належать Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (65496, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_8 в КО ООФ АКБ „Укрсіббанк” МФО 328016, ІПН НОМЕР_3), а саме: напівпричіпу держномер НОМЕР_4; автомобіля Nissan Infinity держномер НОМЕР_5; автомобіля Tatra держномер НОМЕР_6; автомобіля MAN, держномер НОМЕР_7.

4.Накласти арешт на будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Сухий Лиман, вул. Морська, 22 та належать ОСОБА_2 (65496, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_8 в КО ООФ АКБ „Укрсіббанк” МФО 328016, ІПН НОМЕР_3).

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вирамакс»(65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, код ЄДРПОУ 34930170);

Боржник: Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (65496, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3)

Відповідно до п.29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" ухвала набрала чинності 02.02.2010р. та підлягає негайному виконанню.

Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання у строк до 02.02.2013р., передбачений ст. 21 Закону України „Про виконавче провадження" 21 квітня 1999 року N 606-ХІУ (з наступними змінами та доповненнями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку передбаченому господарським процесуальним законодавством.

Суддя