
Справа № 161/3080/17
Провадження № 1-кс/161/5131/20
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2020 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Артиш Я.Д.
при секретарі судового засідання Гайбун Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука А.Є. про самовідвід від судового провадження № 161/3080/17 (1-кп/161/17/20) про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
02 липня 2020 року судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Артиш Я.Д. передано заяву про самовідвід судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука А.Є. від судового провадження № 161/3080/17 (1-кп/161/17/20) про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки останній під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, як слідчий суддя постановив 14 липня 2017 року ухвалу про відмову у скасуванні арешту з майна, а тому, на його думку, він немає права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції.
В судове засідання учасники не з`явились, хоча належним чином повідомлені про місце та час розгляду заяви, а тому у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Дослідивши матеріали заяви про відвід та долучені до неї документи, суд приходить до висновку, що заява про самовідвід підлягає до задоволення з наступних підстав.
Вимогами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, зокрема, ухвалою від 14 липня 2017 року слідчий суддя Сівчук А.Є. вирішував питання про скасування арешту з майна, а тому він немає права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції та згідно до вимог ч. 1 ст. 76 КПК України суддя Сівчук А.Є. підлягає самовідводу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 75, 81, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Заяву судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука А.Є. про самовідвід від судового провадження № 161/3080/17 (1-кп/161/17/20) про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України – задовольнити та відвести суддю Сівчука А.Є. від участі у розгляді даного судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду Я.Д. Артиш
The court decision No. 90311271, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast was adopted on 10.07.2020. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 161/3080/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: