Court ruling № 9029098, 19.04.2010, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

19.04.10                                                                                 Справа№ 28/02-16

Суддя господарського суду Львівської області Морозюк А.Я.

Розглянувши матеріали:

За заявою:Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач», Львівська область, Яворівський р-н, смт.Шкло, пр.Новий,1

про:порушення справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач»(Львівська область, Яворівський р-н, смт.Шкло, пр.Новий,1, ідентифікаційний код 31210049) В С Т А Н О В И В :

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач»(Львівська область, Яворівський р-н, смт.Шкло, пр.Новий,1) про порушення справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач»(Львівська область, Яворівський р-н, смт.Шкло, пр.Новий,1, ідентифікаційний код 31210049) в порядку ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто за загальною процедурою.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора(кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

Згідно із абз.8 ст.1 зазначеного Закону, безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно із абз.3 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржником є суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів(обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Суд відзначає, що наявність двох складових актів: рішення юрисдикційного органу та постанови державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження складають необхідний комплект документів, які підтверджують факт неплатоспроможності боржника, безспірності грошових вимог кредиторів та їх розмір. Постанови державної виконавчої служби визначають перебіг трьохмісячного строку для задоволення безспірних вимог кредиторів. Крім цього, вказані документи визначають розмір вимог(не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати), оскільки лише наявність безспірних грошових вимог в розмірі не менше вказаної суми може слугувати підставою для порушення справи про банкрутство.

За змістом ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, докази в підтвердження неплатоспроможності, які необхідні для з’ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, повинні бути надані заявником господарському суду та наявними на момент порушення справи про банкрутство, оскільки порушення провадження у справі за відсутності таких доказів на момент порушення може призвести до помилкового безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі і повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів,пені).

Відповідно до ч.2 ст.7 зазначеного Закону, заява боржника повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості, як, зокрема, відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості.

Відповідно до ч.3 ст.7 вказаного Закону, до заяви боржника додаються, зокрема, інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Згідно із ч.4 ст.7 зазначеного Закону, боржник подає заяву в господарський суд за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно із ч.5 ст.7 зазначеного Закону, боржник зобов’язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

В заяві про порушення справи про банкрутство не вказано обставин і до заяви не долучено доказів, які підтверджують неплатоспроможність боржника в контексті вищенаведених норм абз.3,8 ст.1, ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, не зазначено сум боргових вимог конкретних кредиторів, строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені). Як наслідок, твердження боржника в заяві про те, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, здійснено без посилання на відповідні докази. Відомості про наявність у боржника майна зазначені без жодної конкретизації такого майна та посилання на докази його наявності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо, зокрема: у заяві не вказано інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Виходячи із наведеного, керуючись ч.1 ст.5, ч.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.3 ч.1 ст.63, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1.          Заяву Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач»(Львівська область, Яворівський р-н, смт.Шкло, пр.Новий,1) про порушення справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач»(Львівська область, Яворівський р-н, смт.Шкло, пр.Новий,1, ідентифікаційний код 31210049) - повернути без розгляду з доданими до неї документами.

          Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: Заява про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи, на 99 аркушах.

Суддя