Decision № 9027512, 25.03.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/7125.03.10 За позовомзакритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»(ЗАТ «ПРОСТО-страхування»)

до1)приватного підприємства «Недержавна служба безпеки «Бекфайр»та

2)відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»

простягнення 5375,46 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:юрисконсульт Карпов С.Б. (довір. №265/2010 від 14.01.2010 року)

відвідповідача1:відвідповідача2:не з’явився

помічник юриста Лигін В.В. (довір. №38 від 11.01.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»(ЗАТ «ПРОСТО-страхування») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»страхового відшкодування у розмірі 4865,46 грн. та з приватного підприємства «Недержавна служба безпеки «Бекфайр»510 грн. франшизи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач відшкодував своєму страхувальнику матеріальні збитки (виплатив страхове відшкодування), нанесені йому у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 20.06.2007 року у місті Києві навпроти буд. №5 по вул. Мечникова. Посилаючись на статті 993, 1187 Цивільного кодексу України та статті 9 та 27 Закону України «Про страхування», Позивач просив суд стягнути з Відповідача2 вищеозначену суму збитків з врахуванням того, що останній уклав з винуватцем вказаної дорожньо-транспортної пригоди договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, а відтак –відповідно до укладеного договору зобов’язаний відшкодувати завдані його страхувальником збитки в межах встановленого ліміту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2010 року порушено провадження у справі № 23/71 та призначено її розгляд на 04.02.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі повноважних представників у судове засідання не направили, вимоги ухвал суду не виконали, відзив на позов не надали.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судових засідань були відправлені за адресами Відповідачів зазначеними у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду, про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачами вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.03.2010 року оголошено рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Солюшнз»було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №70629 від 07.02.2007 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням та користуванням автомобілем Volkswagen Passat (державний номерний знак 065-00 КМ).

20.06.2007 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась у місті Києві, навпроти буд. №5 по вул. Мечникова, автомобіль Volkswagen Passat (державний номерний знак 065-00 КМ) отримав механічні пошкодження в результаті зіткнення з ним автомобіля ВАЗ-21093 (державний номерний знак АА8308АІ). Дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля ВАЗ-21093 (державний номерний знак АА8308 АІ).

Означені обставини підтверджені довідкою ДАІ України та постановою від 03.08.2007 року, винесеною Шевченківським районним судом м. Києва у адміністративній справі №3-23192/2007.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджено факт нанесення страхувальнику Позивача майнової шкоди водієм автомобіля ВАЗ-21093 (державний номерний знак АА 8308 АІ) та наявність його вини у діях, що призвели до нанесення збитків.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Таким чином, у водія автомобіля ВАЗ-21093 (державний номерний знак АА 8308 АІ) у момент скоєння ДТП виник обов’язок відшкодувати завдані ним збитки страхувальнику Позивача.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ-21093 (державний номерний знак АА8308АІ) була застрахована Відповідачем2 відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1335382 зі строком дії страхового покриття з 15.07.2006 року по 14.07.2007 року.

Платіжними дорученнями №13422 від 13.09.2007 року Позивач сплатив на користь ТОВ «Сервіс Солюшнз»страхове відшкодування у сумі 5375,46 гривень. Розмір збитку визначено Позивачем на підставі акту виконаних робіт №Н4021768 від 15.08.2007 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача з моменту здійснення страхового відшкодування перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача2, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Договором (полісом) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1335382 встановлено ліміт відповідальності Відповідача2 за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн.

Відповідно до умов страхового полісу №ВА/1335382, страхове відшкодування страховика зменшується за кожним страховим випадком на 510,00 гривень встановленої договором франшизи.

Договір (поліс) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1335382 є договором 1 типу, тобто страхове покриття розповсюджується на можливу цивільно-правову відповідальність страхувальника, яка може виникнути в процесі експлуатації автомобіля ВАЗ-21093 (державний номерний знак АА 8308 АІ), за умови, що за кермом буде знаходитись будь-яка особа на законних підставах. Згідно наданий суду доказів гр. Нориц Геннадій Олександрович. керував автомобілем ВАЗ-21093 (державний номерний знак АА 8308 АІ) на законних підставах.

Таким чином, судом встановлено, що Позивач має право на відшкодування завданих йому збитків за рахунок Відповідача1 у сумі 510 грн. і за рахунок Відповідача2 у сумі 4865,46 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідачів на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Недержавна служба безпеки «Бекфайр»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 39-А, кв. 172 ідентифікаційний код 25404595) на користь закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код 24745673) 510 грн. (п’ятсот десять гривень 00 коп.) франшизи; 9,68 грн. (дев’ять гривень 68 коп.) державного мита та 22,39 грн. (двадцять дві гривні 39 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»(02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, ідентифікаційний код 31241449) на користь закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код 24745673) 4865,46 грн. (чотири тисячі вісімсот шістдесят п’ять гривень 46 коп.) страхового відшкодування; 92,32 грн. (дев’яносто дві гривні 32 коп.) державного мита та 213,61 грн. (двісті тринадцять гривень 61 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 29.03.2010 року.