Court ruling № 90233190, 07.07.2020, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/5786/20

УХВАЛА

07 липня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання неправомірними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України, в якому позивачі просять суд:

1. Визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 175-20 від 28.05.2020 року про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

2. Визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 176-20 від 28.05.2020 року про відмову ОСОБА_2 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

3. Зобов`язати Головне управління державної міграційної служби України в. Одеській області розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Відповідно до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, позивачі у позовній заяві просять суд визнати неправомірними та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 175-20 від 28.05.2020 року про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та № 176-20 від 28.05.2020 року про відмову ОСОБА_2 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Однак, як вбачається з повідомлень, на які посилаються позивачі у позовній заяві, Державною міграційною службою України були прийняті рішення № 175-20 від 28.05.2020 року та № 176-20 від 28.05.2020 року про відмову у визнанні позивачів біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Таким чином, позивачам слід уточнити позовні вимоги або надати до суду докази прийняття Державною міграційною службою України рішень № 175-20 від 28.05.2020 року та № 176-20 від 28.05.2020 року про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Також позивачі у позовній заяві просять суд зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в. Одеській області розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, однак в позовній заяві жодним чином не обґрунтовують такі позовні вимоги.

Таким чином, позивачам слід надати до суду позовну заяву із зазначенням належних обґрунтувань позовних вимог.

Суд зазначає, що адміністративний процес ініціюється через подання адміністративного позову. Адміністративний позов, є зверненням до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Адміністративний позов, поданий відповідно до правил адміністративного судочинства, є підставою для відкриття провадження у адміністративній справі.

Відповідно до п.8 ч.1 с.4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно з до ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Так, як вбачається з позовної заяви та наявних в матеріалах справи доказів:

1) позивач ОСОБА_2 звернувся до суду, оскільки Державною міграційною службою України за результатами розгляду його заяви прийнято рішення № 176-20 від 28.05.2020 року;

2) позивач ОСОБА_1 звернулася до суду, оскільки Державною міграційною службою України за результатами розгляду її заяви прийнято рішення № 175-20 від 28.05.2020 року.

Отже, з позовної заяви вбачається, що кожен з позивачів самостійно звертався до Державної міграційної служби України із заявою в порядку Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», та щодо кожного з позивачів Державною міграційною службою України розглянуто відповідну заяву та окремі прийнято рішення.

Об`єднання в одній позовній заяві позовних вимог двох позивачів з однотипними, але по суті окремими позовними вимогами, які виникли з різних підстав, суперечить положенням ч.1 ст.172 КАС України.

Отже, заявлені позивачами позовні вимоги не можуть бути заявлені в межах однієї позовної заяви.

Таким чином, позивачам необхідно обґрунтувати доцільність об`єднання їх позовних вимог в рамках однієї позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачам строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з обґрунтуванням позовних вимог та доцільності об`єднання позовних вимог обох позивачів в рамках однієї позовної заяви (з копією відповідачам).

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання неправомірними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачам 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали (з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ).

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко