Decision № 9021793, 15.12.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2009 р. Справа № 11/238/09

За позовом: Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укртехнопром»

(04073, м.Київ, пров.Куренівський 19/5, р/р2600910923 у ВАТ «УкрГазБанк»м.Києва, МФО 380478, код ЄДРПОУ 33056631)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(54000, АДРЕСА_1, р/НОМЕР_2 в МОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Миколаїв, МФО 326182, ІНН НОМЕР_1)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Криштопа А.А., дов. б/н від 14.12.2009р.

від відповідача: ОСОБА_4, дов. 653 від 22.06.2009р., ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ: стягнення 146876,0 грн.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вважає позовні вимог необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, мотивуючи свою позицію тим, що предметом спору є сума заборгованості за товар, який був поставлений та отриманий не відповідачем, а товариством з обмеженою відповідальністю «АкваТерм-Миколаїв». В обґрунтування своєї позиції, відповідачем надано до суду копії рахунку фактури №СФ-631 від 21.11.2008р. та видаткової накладної №РН-к2963 від 24.12.2008р.

Представник відповідача пояснив суду, що між сторонами велись переговори, стосовно того, хто буде отримувати товар від позивача СПД ОСОБА_1, або ТОВ «АкваТерм Миколаїв». В звязку з цим, між сторонами було укладено договір відступлення права вимоги від 01.04.2009р., згідно з умовами якого, первісний кредитор ЗАТ «Холдингова компанія «Укртехнопром»передає, а новий кредитор ТОВ «АкваТерм-Миколаїв»приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за угодою від 31.03.2009р. про розірвання договору поставки №03/12 від 23.12.2008р. виключно щодо вимог повернення боргу, згідно п.2 вищезазначеної угоди, укладеної між первісним кредитором та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Представник позивача проти цього заперечує, пояснюючи свою позицію тим, що не зважаючи на переговори стосовно особи отримувача, товар був ним поставлений саме фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, що в тому числі підтверджується копією податкової накладної №к2732 від 24.12.2008р.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи суд,

в с т а н о в и в:

24.12.2008р. позивач відпустив відповідачу по видатковій накладній №РН-к2963 товар (блочну транспортабельну котельну БТК-192) на суму 146000,0 грн., який був отриманий останнім на підставі довіреності №8 від 23.12.2008р.

Належним чином завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи, і не викликають сумніву у суду щодо їх достовірності.

Письмового договору сторони не укладали.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з усної угоди купівлі-продажу, підтвердженням якої є видані продавцем документи (накладні), яка містить відомості про кількість товару, ціну та загальну суму поставки.

Оскільки форму та строки розрахунків сторони не узгодили, то згідно приписів ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі потребувати виконання у будь-який час, а боржник зобовязаний виконати його в семиденний строк від дня предявлення вимог, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання приписів ст.530 Цивільного кодексу України, позивач 09.07.2009р. за №100/479-07 направив відповідачу лист-вимогу про сплату заборгованості в сумі 146000,0 грн. за поставлений товар.

Згідно з наказом Міністерства транспорту та звязку України від 12.12.2007р. №1149 «Про затвердження нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», нормативні строки пересилання поштових відправлень без урахування вихідних та святкових днів обєктів поштового звязку складають у межах області та між обласними центрами України в межах 4 днів. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції та всіх поштових відправлень, що вручаються адресатові під розписку, нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи вказані нормативи, претензія, відправлена 09.07.2009р. рекомендованим листом мала бути вручена адресату не пізніше 15.07.2009р.

У визначений законом строк відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість за отриманий товар в сумі 146000,0 грн. не погасив.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що товар фактично був отриманий товариством з обмеженою відповідальністю «АкваТерм-Миколаїв», враховуючи наступне.

Відповідно до приписів ст.ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази повинні подаватись сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач надав суду договір про відступлення права вимоги від 01.04.2009р. укладений на виконання умов основного договору від 31.03.2009р. про розірвання договору поставки №03/12 від 23.12.2008р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, товар блочну транспортабельну котельню БТК 192 було поставлено позивачем без укладання договору поставки, лише на підставі видаткової накладної та довіреності на отримання ТМЦ.

Згідно пояснень представника позивача, договору поставки вказаного товару між сторонами не укладалось, угоди про розірвання договору поставки між позивачем та відповідачем також не укладалось.

Копії видаткової накладної №РН-к2963 від 24.12.2008р. та довіреності на отримання ТМЦ №8 від 23.12.2008р., що містяться в матеріалах справи, належним чином засвідчені, визнані представниками сторін, та не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності.

Підтвердженням факту отримання відповідачем товару є також належним чином завірена копія податкової накладної №к2732 від 24.12.2008р., виписаної позивачем, в якій в якості особи (платника податків) покупця, вказано саме фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, а не ТОВ «АкваТерм-Миколаїв».

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та у встановлені строки.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобовязання не допускається.

На день розгляду справи відповідач доказів погашення боргу не надав, вимоги позивача залишив без розгляду та задоволення.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми, позивачем нараховані 3% річних за період з 18.07.2009р. по 28.09.2009р. в сумі 876,0 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 54000, АДРЕСА_1, (р/НОМЕР_2 в МОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Миколаїв, МФО 326182, ІНН НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укртехнопром», 04073, м.Київ, пров.Куренівський 19/5, (р/р2600910923 у ВАТ «УкрГазБанк»м.Києва, МФО 380478, код ЄДРПОУ 33056631) 146000,0грн. боргу, 876,0 грн. 3% річних, 1468,76 грн. держмита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя