Decision № 9020164, 23.12.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/28523.12.09 За позовом           Дочірнього підприємства "Вікторія - Трансгаз"

до           1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"

                              2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансист"

про           визнання договору недійсним

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача                    не з’явився

від відповідача-1          Донченко К.Ю., за дов. б/н від 05.0.12009 р.

від відповідача-2                     не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Вікторія - Трансгаз" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансист" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № вК-107-06 від 15.09.2006 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, а сторони договору не мали на увазі і не бажали настання правових наслідків, які могли б виникнути внаслідок здійснення цього правочину.

Ухвалою суду від 07.07.2009 р. порушено провадження у справі № 54/285, розгляд справи призначено на 16.09.2009 р.

Представник відповідача-2 у судове засідання 16.09.2009 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив.

Представниками позивача та відповідача-1 подано спільне клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Ухвалою суду від 16.09.2009 р. розгляд справи відкладено на 28.10.2009 р.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на безпідставність вимог позивача.

У судове засідання 28.10.2009 р. представник відповідача-2 повторно не з’явився, про причини неявки не повідомив, витребувані судом документи не надав, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 25.11.2009 р.

Ухвалою суду від 25.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 23.12.2009 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2006 p. між Дочірнім підприємством "Вікторія-Трансгаз" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансист", яке діяло від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл", було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № вК-107-06.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. зазначеного договору ТОВ "Русь Інтернешнл", як продавець, за посередництвом ТОВ "Фінансист" зобов’язалось передати у власність ДП "Вікторія-Трансгаз", а ДП "Вікторія-Трансгаз", як покупець, зобов’язалося прийняти і оплатити простий вексель № 32091712769, векселедавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛ", код ЄДРПОУ - 32657457, сума векселя –1 632 000,00 грн., ціна векселя - 1 632 000,00 грн., дата місце складання векселя 31.08.2006 р. м. Київ, строк платежу –за пред’явленням.

Відповідно до п. 2.1. договору продавець зобов’язується передати покупцю вексель протягом двох робочих днів з моменту підписання договору. Передача векселів супроводжується оформленням акту прийому-передачі цінних паперів, який підписується уповноваженими представниками продавця та покупця.

15.09.2006 р. сторонами було підписано акт прийому-передачі цінних паперів до оспорюваного договору, згідно з яким відповідач-1 передав, а позивач прийняв вищезазначений вексель загальною номінальною вартістю 1 632 000,00 грн.

Тим самим відповідач-1 повністю виконав власні зобов’язання перед позивачем.

У подальшому вексель № 32091712769 (векселедавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛ", код ЄДРПОУ - 32657457, номінальною вартістю 1 632 000,00 грн.) був відчужений позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Вольний Вітер" за договором купівлі-продажу цінних паперів № вК-108-16 від 18.09.2006 р.

У свою чергу, ТОВ "Вольний Вітер" за договором купівлі продажу цінних паперів № вК-116-06 від 28.09.2006 р. відчужило вказаний вексель Товариству з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл".

Позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № вК-107-06 від 15.09.2006 р., як такий, що не був спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто є фіктивним.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

З наведеного вбачається, що фіктивний правочин завжди укладається умисно і сторони знають заздалегідь, що він не буде виконаний. При цьому, зважаючи на правову природу договору як двостороннього правочину, ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 виконав свої обов’язки, передбачені оспорюваним договором, і передав позивачеві за актом прийому-передачі цінні папери, обумовлені договором. Крім цього, у поданому відзиві відповідач-1 зазначив, що рішенням Господарського суду м. Києва від 16.04.2009 р. у справі № 11/402 було задоволено позов ТОВ "Русь Інтернешнл" до ДП "Вікторія - Трансгаз" про стягнення з останнього заборгованості за оспорюваним договором.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у Листі від 24.11.2008 р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними", тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача, який повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину.

Всупереч зазначеному та вимогам, встановленим ст. 33 ГПК України щодо обов’язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач не довів фіктивності оспорюваного договору.

З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при відмові в позові державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                           Т.С. Демченко