Court ruling № 90192293, 01.07.2020, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 липня 2020 р. № 1440/2277/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 09.01.2019 Миколаївський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач): визнав протиправною бездіяльність Управління, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 21.05.2016 по 15.08.2018; зобов`язав Управління провести нарахування та виплату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі – Постанова № 1294) та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» (надалі – Наказ № 499) ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 21.05.2016 по 12.12.2016; зобов`язав Управління провести нарахування та виплату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (надалі – Постанова № 988) та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» (надалі – Наказ № 260), ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 13.12.2016 по 15.08.2018; визнав протиправною бездіяльність Управління, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану у 2018 році відпустку; зобов`язав Управління у місячний строк з дня набрання рішенням у справі законної сили подати звіт про його виконання; у задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Рішення суду набрало законної сили 06.03.2020, у день ухвалення П`ятим апеляційним адміністративним судом постанови про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення.

06.04.2020 відповідач подав суду розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (надалі – Розрахунок 1, т. спр. 1, арк. 194-195) із сумою 131 703,39 грн., а також лист за підписом голови ліквідаційної комісії, адресований заступнику Голови Національної поліції України, з приводу потреби у коштах (т. спр. 1, арк. 197).

В подальшому Управління визначило, що нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 підлягає сума 88 461,81 грн. (Розрахунок 2, т. спр. 2, арк. 20-21). З приводу цієї суми Управління подало суду письмові пояснення (т. спр. 2, арк. 49-53).

У Звіті (т. спр. 2 арк. 108-110) Управління вказало, що 26.06.2020 ОСОБА_1 було виплачено 88 461,81 грн.

Факт отримання грошових коштів у сумі, вказаній у Звіті, позивач в судовому засіданні підтвердила.

Виходячи з пояснень відповідача та поданих ним документів, станом на 01.07.2020 Управління нарахувало та виплатило ОСОБА_1 суму грошового забезпечення, що була обчислена без врахування індексації (період з 21.05.2016 по 12.12.2016), а також без врахування індексації та надбавки за стаж служби (період з 13.12.2016 по 15.08.2018).

Саме цим пояснюється різниця між Розрахунком 1 та Розрахунком 2.

У додаткових поясненнях (т. спр. 2, арк. 111-114) та у судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що Розрахунок 1 її задовольняє.

На підтвердження правильності Розрахунку 2 Управління вказало, що індексацію грошового забезпечення не було проведено, оскілки вказаними у рішенні суду Постановами № 1294, № 988, Наказами № 499, № 260 не передбачено порядок її нарахування та розмір. Надбавка за стаж служби в поліції (період з 13.12.2016 по 15.08.2018) не була нарахована в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не призначалася на посаду до органів поліції та не проходила службу в поліції.

На думку суду, Розрахунок 2 зроблений відповідачем невірно.

Так, у пункті 1.14 розділу І затвердженої наказом № 499 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» (період з 21.05.2016 по 12.12.2016) було вказано, що індексація грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу МВС здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством. Частиною такого законодавства, зокрема, є затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Порядок проведення індексації грошових доходів населення».

Як зазначено у рішенні суду, нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13.12.2016 по 15.08.2018 мало здійснюватися за нормами, за якими здійснювалось нарахування грошового забезпечення поліцейських.

Дійсно, ані у Постанові № 988, ані у Наказі № 260 не вказано про індексацію грошового забезпечення, проте, у частині п`ятій статті 94 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» зазначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

В мотивувальній частині рішення суд встановив, що «… відповідач мав нарахувати позивачу грошове забезпечення за період з 13.12.2016 по 15.08.2018, виходячи з посадового окладу старшого інженера ГУ НП в Миколаївській області, окладу за спеціальним званням «лейтенант поліції» та відповідної надбавки за стаж служби …».

В зв`язку з цим, доводи Управління про те, що умовою нарахування та виплати позивачу надбавки за стаж служби є наявність відповідного наказу керівника органу поліції, суд відхилив.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що інформація, викладена у Звіті, не підтверджує те, що рішення суду було виконано в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, суд визнав за необхідне встановити для відповідача новий строк подання звіту.

Накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, є правом, а не обов`язком суду. В даному випадку, з урахуванням того, що виконання рішення суду залежить від отримання Управлінням відповідного фінансування, суд не може погодитись з позивачем в тому, що дії відповідача «… свідчать про небажання виконати та відтягнути час …», тому не використовує право накладення на керівника штрафу.

Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Установити відповідачу новий строк подання звіту про виконання рішення суду від 09.01.2019 у справі № 1440/2277/18 - до 01.08.2020.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення повного судового рішення - 03 липня 2020 року.

Суддя В.В. Птичкіна